Сварка неминуча
Усі: Хлопці, ви вмієте все зіпсувати. Взагалі офігели.
Дженні розвернулася й пішла у свою кімнату. Темін пішов наздоганяти, але дівчата його зупинили.
Л: Пробач. Але це твоя проблема. І в нашу кімнату ногою не ступати.
Б: Усі бігом у свої кімнати, готуватися до вечері. Я вас покличу.
Хлопці пішли в кімнати перевдягатися.
---
Кімната 2. Дівчат
Найон: Дженні, ти що плачеш?
Д: А що, не видно?
Л: Дженні, який тон?
Д: Вибачте.
Б: Діти, ЇСТИ!
Д: Я не піду, я спати.
Л: Ти впевнена? Точно не будеш?
Найон: Пішли. Ну, якщо не хочеш, то не треба.
Д: Якщо не хочу.
Всі сіли за стіл. Було дуже багато гарної й смачної їжі.
Б: Де Дженні?
Л: Вона спить. Не дивно, адже поїздка була довгою.
Б: Їжте, я зараз прийду.
Найон: Добре. Ми вас залишимо.
Б: Тільки тихо.
Л: Так, м’єм!
Бабуся вирішила зайти в кімнату: «тук-тук».
Б: Можна увійти?
Д: Можна… – хникала дівчина.
Б: Ти чого, заспокойся? Підемо їсти.
Д: Ні.
Б: Тоді я принесу сюди. Ромашковий чай і шоколад.
Д: Дякую, бабусю. Можна я сьогодні посплю разом з тобою в кімнаті?
Б: Добре. Іди туди тоді. Я зараз принесу.
Бабуся вийшла з кімнати й направилася на кухню, де сиділи хлопці. Дженні, взявши речі, пішла в кімнату бабусі.
Б: Ви вже поїли!
Т: Було дуже смачно.