Спалити світ заради тебе

Ранкове сонце лише почало пробиватися крізь важкі хмари, коли Тая зайшла до дільниці. Після вчорашнього дня вона відчувала втому, яка не залежала від кількості годин сну. Їй потрібно було зібратися, але це здавалося складнішим із кожною хвилиною, коли поруч був Лукас Морено.

Вона сподівалася, що сьогоднішній день пройде без зайвих потрясінь, але доля мала інші плани. Як тільки вона сіла за свій стіл, Лукас уже був тут із тією самою розслабленою усмішкою.

— Доброго ранку, напарнице, — привітався він, клацнувши пальцями, ніби підкреслюючи свої слова.

— Чого ти хочеш, Морено? — запитала вона без зайвих церемоній.

— Тільки допомогти, — відповів він, злегка нахиляючись до її стола. — До речі, ти вже бачила сьогоднішню справу?

Він кинув перед нею папку. Тая відкрила її, намагаючись не звертати уваги на його надмірну самовпевненість.

На першій сторінці була фотографія чоловіка середніх років із суворим обличчям. Його звали Еліас Кортес, і він був пов'язаний із серією збройних пограбувань, які останні кілька місяців тримали місто в напрузі.

— Кортес? — промовила Тая, гортаючи сторінки. — Чому ця справа потрапила до нас? Це робота відділу по організованій злочинності.

— Зазвичай так, але наш дорогий капітан вирішив, що нам треба зануритися в більш серйозні справи. Мабуть, хоче підняти репутацію відділу.

Тая не могла позбутися відчуття, що це рішення було не випадковим. Її батько Рафаель завжди був проти її участі в складних справах, але зараз, коли він побачив Лукаса, його ставлення могло змінитися.

— Отже, що ми знаємо про Кортеса? — запитала вона.

— Більше, ніж здається. — Лукас відкрив папку на потрібній сторінці. — Він не лише керує групою грабіжників. У нього є зв'язки із міжнародними контрабандистами. Але найцікавіше — його зв'язок із Рафаелем Сольєром.

Тая різко підняла погляд.

— Що?

— Твій батько колись його арештував. Це було років десять тому. Тоді Кортес отримав серйозний термін, але вирвався достроково завдяки якійсь юридичній лазівці. І тепер він знову в грі.

Серце Таї стислося. Вона знала, що багато ворогів Рафаеля досі тримають злість на їхню родину, але не думала, що це може якось зачепити її.

— Думаєш, він мстить? — запитала вона, намагаючись зберігати спокій.

— Думаю, це більше, ніж просто помста. Його люди не просто грабують. Вони шукають щось конкретне.

Тая нахмурилася.

— Що саме?

Лукас знизав плечима.

— Ось це ми й маємо з'ясувати.

Перша зачіпка

Їхнє завдання полягало в тому, щоб зустрітися з інформатором, який, за чутками, міг знати про плани Кортеса. Інформатором виявився чоловік на ім'я Серхіо, дрібний шахрай, який останнім часом намагався триматися осторонь великих справ.

Зустріч відбулася у закинутому складі на околиці міста. Серхіо виглядав нервовим, його очі бігали з боку в бік, ніби він очікував, що кожної миті хтось вискочить із темряви.

— Ви не розумієте, із ким зв'язалися, — сказав він, стискаючи в руках стару шкіряну куртку. — Кортес... Він не просто злочинець. Він має друзів у дуже високих місцях.

— Це ми вже знаємо, — різко відповіла Тая. — Нам потрібні подробиці. Що він шукає?

Серхіо вагався, і Лукас зробив крок уперед, нахиляючись ближче.

— Послухай, друже, — сказав він низьким голосом. — Якщо ти нам допоможеш, ми зможемо забезпечити тобі захист. Якщо ні... Ну, ти сам знаєш, як це закінчиться.

Серхіо здригнувся, але, схоже, переконався.

— Добре, — прошепотів він. — Кортес шукає якісь документи. Старі, важливі. Говорять, що вони можуть зруйнувати багато людей, якщо потраплять у чужі руки.

Тая і Лукас обмінялися поглядами. Це звучало серйозно.

— Що це за документи? — наполягала Тая.

— Я не знаю точно, — відповів Серхіо. — Але я чув, що вони пов'язані з минулим. З тим, що сталося багато років тому.

— Де він їх шукає?

Серхіо замовк, ніби вагався, чи варто говорити більше. Але Лукас витягнув пачку грошей і поклав її на стіл перед ним.

— У маєтку за містом, — швидко випалив Серхіо. — Колишня вілла одного політика. Вони думають, що документи можуть бути заховані там.

Коли вони повернулися до машини, Тая відчула, як напруга всередині неї наростає.

— Документи? Маєток? Це схоже на якусь шпигунську історію, — пробурмотіла вона.

— Можливо, але це не робить її менш реальною, — відповів Лукас, заводячи двигун.

— Як ти можеш бути таким спокійним?

— Це мій стиль, напарнице.

Тая проігнорувала його жартівливий тон. Її турбувало те, що ця справа ставала особистою. Якщо Кортес дійсно шукав щось, пов'язане з минулим, це могло зачепити її батька, а значить, і її.

— Слухай, — почав Лукас, змінюючи тон. — Я знаю, що для тебе це може бути важко, але ми мусимо рухатися далі.

— Ти нічого не знаєш про мене, Морено, — відрізала Тая.

Він лише зітхнув і більше нічого не сказав.

Маєток за містом

На заході сонця вони прибули до покинутого маєтку, який виглядав майже моторошно. Колись розкішна будівля тепер стояла напівзруйнованою, із вибитими вікнами та зарослим бур'яном двором.

— Гарне місце, щоб знімати фільм жахів, — кинув Лукас, виходячи з машини.

— Сконцентруйся, — відповіла Тая, оглядаючи територію.

Вони обережно увійшли всередину, тримаючи пістолети напоготові. У повітрі висів запах вогкості й пилу.

— Розділимося? — запропонував Лукас.

— Ні. Ми працюємо разом, — категорично відповіла Тая.

Вони повільно просувалися вперед, оглядаючи кімнати одну за одною. Усе здавалося занедбаним, поки вони не дійшли до бібліотеки.

Тут, на відміну від інших приміщень, було прибрано. На полицях стояли книги, а на столі — папери, ніби хтось працював тут зовсім недавно.

— Схоже, ми щось знайшли, — прошепотів Лукас.

Тая підійшла до столу й почала переглядати документи. Більшість із них були старими газетами та записами, які стосувалися політичних скандалів минулих років.

— Що це все означає? — запитала вона.

— Можливо, це ключ до того, що шукає Кортес, — відповів Лукас.

Раптом вони почули звук кроків. Хтось піднімався сходами.

— Приготуйтеся, — прошепотіла Тая, ховаючись за стелажем.

Лукас зайняв позицію біля дверей. Кроки наближалися, і з кожною секундою напруга зростала.

Коли двері відкрилися, вони побачили двох чоловіків із пістолетами. Це були люди Кортеса.

— Що за... — почав один із них, але Тая миттєво крикнула:

— Поліція! Киньте зброю!

Чоловіки вагалися лише мить, але цього вистачило. Лукас рішуче вибив пістолет із рук одного з них і збив його з ніг. Другий спробував утекти, але Тая наздогнала його, притиснувши до стіни.

— Говори! Що ви тут робите? — зажадала вона.

Чоловік мовчав, але страх у його очах видавав більше, ніж будь-які слова.

— Ми знаємо, що ви працюєте на Кортеса, — додав Лукас, тримаючи іншого під прицілом. — Що ви тут шукаєте?

— Документи, — нарешті пробурмотів один із чоловіків. — Він сказав, що вони повинні бути тут.

— Які документи? — наполягала Тая.

— Я не знаю! Просто папери, які можуть знищити деяких людей...

Ця відповідь лише посилила відчуття, що вони заплутані в щось набагато серйозніше.

Питання без відповідей

Повертаючись до відділу із затриманими, Тая відчувала, як її думки розриваються. Справа, яка починалася як звичайне розслідування, тепер виглядала набагато складніше.

Вона знала одне: ця гра лише починається, і Кортес гратиме до останнього. Але головне питання залишалося без відповіді: яке місце в цій історії займав Лукас Морено?

Його погляди, слова, навіть його манери — усе це здавалося занадто продуманим, щоб бути випадковим. Але Тая вирішила одне: вона докопається до істини, навіть якщо для цього доведеться зруйнувати кожну стіну, яка стоїть між нею та правдою.