Глава 4: Гра без правил
Ніч накривала місто, і Тая почувала себе, ніби весь світ обертається проти неї. Після дня, насиченого новими підозрами та небезпекою, їй було важко відновити рівновагу. Але зараз не час для слабкості.
У кабінеті дільниці світло горіло навіть після опівночі. Тая сиділа за своїм столом, розклавши перед собою документи з маєтку, протоколи допитів затриманих і карту міста. Вона намагалася скласти частини цього хаотичного пазла в єдину картину. Її думки постійно поверталися до Лукаса.
Лукас Морено, її напарник. Людина, яка тепер майже завжди була поруч, але про яку вона знала так мало. Чи варто йому довіряти?
Розкриття деталі
Тая намагалася знайти логіку в діях Кортеса. Старі документи, які нібито могли "зруйнувати людей". Що це могло означати?
Її роздуми перервав голос Лукаса.
— Напарнице, ти тут?
Вона підняла голову. Лукас стояв у дверях, тримаючи дві чашки кави.
— Я думала, ти пішов додому, — холодно сказала Тая.
— А я думав, ти теж. Але, схоже, ми обидва надто вперті, щоб відпочивати, — він поклав одну чашку перед нею.
— Я ще не закінчила.
— І я.
Лукас сів за свій стіл, але не відводив погляду від неї.
— Що в тебе? — запитав він, киваючи на документи.
— Купа невідповідностей, — відповіла Тая. — Я намагаюся зрозуміти, що саме шукав Кортес у маєтку.
— Знаєш, є одна річ, яку ти ще не розглянула, — сказав Лукас, відпиваючи каву.
— І яка ж?
— Мотивація. Що змушує когось ризикувати всім заради старих паперів?
Це питання влучило в ціль. Тая знала, що будь-яка справа починається з мотивації, але ця ситуація була настільки заплутаною, що вона загубила цю нитку.
— Думаєш, тут щось більше, ніж просто гроші? — запитала вона.
— Абсолютно. Але є ще одна річ.
Він нахилився вперед, дивлячись їй прямо в очі.
— Хто б не стояв за цим, у нього є доступ до інформації, якої не повинно бути у простих злочинців.
— Ти натякаєш, що це хтось ізсередини? — запитала Тая, її голос став напруженим.
Лукас лише знизав плечима.
— Це тільки здогад. Але враховуючи, як швидко все розгортається, я б не відкидав цю можливість.
Їхню розмову перервав дзвінок телефону. Тая відповіла, і голос на іншому кінці сказав:
— Сержант Сольєр? У нас нова інформація. Один із затриманих заговорив.
Тая поглянула на Лукаса, і той кивнув.
— Ми зараз будемо, — сказала вона й повісила слухавку.
Вони швидко вирушили до кімнати допитів. Там сидів чоловік із обличчям, яке тепер виглядало значно менш впевненим, ніж кілька годин тому. Це був один із людей Кортеса.
— Ви щось хотіли нам сказати? — запитала Тая, сівши навпроти нього.
Чоловік зиркнув на Лукаса, а потім знову на неї.
— Кортес... Він не сам усе це організував.
— Хто йому допомагає? — холодно запитала Тая.
— Я не знаю імен. Але я знаю, що це хтось великий. Він завжди називає його "патрон".
— Що цей "патрон" хоче знайти?
— Кортес казав, що ці документи — це ключ. Щось, що можна використати, щоб отримати владу.
Тая відчула, як її серце стискається. Ключ. Влада. Ці слова змушували думати, що ця справа не просто злочинна змова.
— Де зараз Кортес? — втрутився Лукас.
Чоловік похитав головою.
— Я не знаю. Він рідко з'являється. Усе через посередників.
Допит завершився, і Тая з Лукасом повернулися до своїх столів.
— Що ти про це думаєш? — запитав він.
— Я думаю, що ми влізли в щось більше, ніж планували, — відповіла Тая.
Пізніше тієї ночі Тая вирішила відвідати батька. Вона знала, що ця справа зачіпає його минуле, і їй потрібні відповіді.
Рафаель Сольєр зустрів її у своєму будинку, де все виглядало таким самим, як завжди: старі меблі, затишна атмосфера і відчуття стабільності, якої їй так не вистачало.
— Тая, що трапилося? — запитав він, коли вона зайшла до вітальні.
— У мене є питання про Кортеса, — прямо сказала вона.
Рафаель замовк, його обличчя стало напруженим.
— Що саме ти хочеш знати?
— Він шукає якісь документи, які можуть завдати шкоди впливовим людям. І я підозрюю, що ти знаєш, про що йдеться.
Рафаель зітхнув і сів на диван.
— Кортес був частиною справи, яку я вів багато років тому. Тоді він працював на політика, який займався відмиванням грошей.
— Хто цей політик?
Рафаель подивився на неї.
— Його звали Густаво Мендес. Він був дуже впливовим і небезпечним. Я зібрав достатньо доказів, щоб зруйнувати його кар'єру, але це коштувало мені багатьох ворогів.
— І ці документи?
— Вони містять записи про всі незаконні угоди Мендеса. Якщо вони потраплять у чужі руки, це може зруйнувати не тільки його репутацію, але й багатьох інших людей, які з ним співпрацювали.
Слова батька змусили Таю відчути, що земля під її ногами похитнулася.
— Значить, це все через тебе? — запитала вона, її голос затремтів.
— Так, — відповів він. — Але це вже давно минуле, Тая.
Вона підвелася.
— Це більше не минуле, тату. Це наше теперішнє.
Гра в темряві
Коли Тая повернулася до своєї квартири, вона відчула, як усі частини цієї справи починають складатися. Кортес шукає документи, які можуть відкрити двері до влади, але за ним стоїть хтось більший — хтось, хто грає за власними правилами.
Її думки знову повернулися до Лукаса. Він був поруч, допомагав їй, але в той самий час у ній зростало відчуття, що він щось приховує.
Її роздуми перервав стук у двері.
Тая відкрила й побачила Лукаса.
— Що ти тут робиш? — здивовано запитала вона.
— Мені потрібно поговорити, — сказав він, заходячи всередину.
— Про що?
Лукас підійшов ближче, його погляд був серйозним.
— Є речі, про які ти повинна знати.
Вона схрестила руки на грудях.
— Наприклад?
Лукас затримав погляд на ній, ніби вагався.
— Ця справа... Вона не тільки про Кортеса. Вона і про мене.
Тая відчула, як усередині щось обірвалося.
— Що ти хочеш сказати?
— Я прийшов сюди не тільки як твій напарник. У мене була своя місія.
Вона дивилася на нього, намагаючись зрозуміти, чи це чергова гра, чи, нарешті, правда.
— Ти граєш зі мною, Морено?
Він зробив крок ближче.
— Ні. Але є речі, які я не міг сказати раніше.
Тая стояла, мов паралізована. Ця розмова могла змінити все.