Надруковані моменти
Недільний ранок був тихим.
Мінхо лежав на ліжку, переглядаючи повідомлення, коли телефон раптом завібрував.
[Сухо]
«Я надрукував дещо.»
[Мінхо]
«Що?»
[Сухо]
«Зайди, якщо хочеш побачити.»
Через кілька секунд Сухо надіслав ще одне повідомлення - фотографію.
Розмиті вечірні вогні, мокрий асфальт і сам Мінхо, який стояв біля неонової вивіски.
Мінхо відразу відклав телефон у бік.
- У нього реально якась одержимість, - сказав Мінхо сам-собі уже вдягаючи худі.
Двері відчинилися відразу, ніби Сухо стояв поруч весь цей час.
- Ти швидко.
- Не придумуй собі нічого.
Сухо тихо засміявся й відійшов у бік, впускаючи його в середину.
У квартирі було тепло й затишно.
Мінхо мимоволі озирнувся навколо. На столі лежала камера Сухо, кілька фотографій і навушники. Десь у кімнаті тихо грала музика.
- У тебе тут підозріло затишно.
Сухо зачинив двері.
- Звучить як образа.
- Це більше звучить як факт.
Сухо лише посміхнувся.
Мінхо повільно підійшов до столу й одразу помітив фотографії.
Ті самі.
Учорашні.
Вечірнє місто, вивіски, розмиті вогні.
І він сам майже на половині кадрів.
- Ти справді це надрукував?...
Сухо підійшов ближче.
- Мені сподобалось.
Мінхо взяв одну фотографію в руки.
На ній він сміявся, трохи повернувши голову вбік, а навколо світилися теплі вогні міста.
В грудях знову стало якось дивно.
- Ти зробив багато фото мене...
- Я вже чув.
- Але ти не перестав.
- І не планував.
Мінхо швидко відклав фотографію назад.
- У тебе точно одержимість.
Сухо тихо засміявся.
- Хочеш рамен?
Мінхо глянув на нього.
- Я сам приготую.
- Це небезпечно.
- Не починай.
Кухня у Сухо була маленькою, тому вони постійно заважали один-одному.
Мінхо стояв біля плити, помішуючи бульйон, коли Сухо потягнувся за спеціями просто перед його обличчям.
- Ти зараз впадеш у каструлю.
- Але спеції тут.
- І що?
- Мені вони потрібні.
Мінхо важко видихнув і сам простягнув йому упаковку.
- Тримай. І відійти хоча б на секунду.
- Ти сьогодні якийсь агресивний.
- Я готую.
- Це пояснює все.
Мінхо штовхнув його плечем, змушуючи тихо засміятися.
Кухня швидко наповнилася запахом гарячого бульйону й спецій.
Сухо сперся стегном об стільницю,
спостерігаючи, як Мінхо нарізає зелену цибулю.
- Ти так серйозно до цього ставишся.
- На відміну від тебе.
- Я теж серйозний.
Мінхо мовчки подивився на нього.
- Добре, не настільки.
Мінхо фиркнув.
Через кілька секунд Сухо вже потягнувся до каструлі з ложкою.
- Треба перевірити смак.
- Не чіпай.
- А якщо воно не смачне?
- Тоді ти мовчатимеш із поваги.
Сухо ледь не засміявся прямо в момент, коли Мінхо знову відсунув його руку.
- Ти мені взагалі не довіряєш.
- Абсолютно.
Сухо нарешті спробував бульйон раніше, ніж Мінхо встиг його зупинити.
Кілька секунд він мовчав.
Потім дуже серйозно кивнув.
- Добре.
- Просто добре?
- Дуже добре.
- О.
Сухо усміхнувся, помітивши, як вираз його обличчя одразу змінився.
- Ти зараз виглядав так, ніби я образив тебе.
- Не придумуй.
- Це звучить підозріло.
Мінхо закотив очі і відвернувся до плити, але куточки його губ усе одно ледь помітно піднялися.
Коли рамен був готовий, вони одночасно потягнулися за тарілками.
Їхні руки випадково зіткнулися.
Мінхо одразу відсмикнув свою.
- Я сам.
- Я просто хотів допомогти.
- Ти тільки заважаєш.
- Але тобі подобається.
Мінхо мовчки дивився на нього.
- Може, зовсім трохи.
Сухо знову засміявся, а Мінхо відвернувся ховаючи усмішку.
Вони сіли на підлогу біля маленького столика, поставивши перед собою тарілки з раменом.
Сухо взяв палички і подивився на Мінхо.
- До речі... це справді смачно.
Мінхо ледь підняв брову.
- Це звучить так, ніби ти не очікував.
- Я просто готувався до найгіршого.
- Ти бісиш.
Сухо усміхнувся і сперся спиною об ліжко.
Кілька хвилин вони їли мовчки.
Сухо раптом взяв одну з фотографій зі столу.
- Ти тут нормально вийшов.
Мінхо одразу потягнувся забрати її.
- Досить.
- Я серйозно.
Сухо тримав фотографію трохи вище, щоб Мінхо не зміг її дістати.
- Віддай.
- Чому? Тобі не подобається?
Мінхо замовк.
- ... це дивно.
- Що саме?
- Те, що ти надрукував так багато фотографій зі мною.
Сухо дивився на фото.
- Мабуть, тому що ти був частиною моменту.
від автора ☁️
Мінхо все ще вважає,
що Сухо зробив занадто багато його
фотографій.
Сухо вважає,
що їх недостатньо.
🩶