У осені очі твої...

-Ань, ти тут? - перед моїми очами з'явилась рука Андрія.

-Так так. Вибач, я задумалась.

-Ти уже хвилин 20 дивишся на фото і нічого не робиш.

-Що ти до мене причепився взагалі?

-Ух, злюка. Зараз починається тренування. А ще сьогодні ввечері буде фотосесія. Ну нова форма в нас, то й нові фото мають бути. Йдемо, злюка бобер.

-Іди ти, - я засміялась та кинула в нього кулькою з паперу.

За тиждень праці в Динамо я вилилась в колектив. Хлопці любили мене, а я їх. З Денисом ми спілкувались добре. Я навіть встигла познайомитись з дівчатами футболістів. Коли мама приїхала я то вчинила скандал. Звісно вона була проти, але мені було наплювати. В мене ніхто ніколи нічого не питав, все вирішувалось за мене. Навіть вступ до університету, це теж була ідея мами. Мені звісно подобалась професія, але мені хотілось свободи, чогось незвичного. Ну хоча б я стану хорошим характером, та буду зламувати сторінки в інстаграмі. Але через декілька днів вона охолола та змирилась з тим, що я не піду з роботи і буду працювати. Також я перевелась на заочну форму навчання, тому ввечері я всі завдання виконую.

Тренування завершилось і завершилась моя робота. Зараз потрібно ще їх відредагувати і скинути Андрію. На трибунах сиділи Ліля та дві Дарини - це дівчата Сироти, Вівчаренка та Ваната. Вони мені почали махати, тому я підійшла до них.

- Привіт, дівчатка. Бачу ви сьогодні разом вирішила за хлопцями понаглядати.

- Привіт, як бачиш. Ань, ти сьогодні ввечері вільна?

- Ну я мала  з Денисом сьогодні погуляти. А що таке?

- Давай з нами в клуб. Я думаю Денис проти не буде. Хлопці з ним поговорять і я впевнена на всі 100% що він погодиться піти з нами.

-Добре. А хто там ще буде?

- Побачиш.

- Ох дівчата, ви нестерпні. Ладно, піду я далі працювати. До вечора.

Я попрощалась з ними та пішла в кабінет. Навіть носити апаратуру вже й не так тяжко і не так багато. По дорозі мене зловив Гармаш.

-Ань, ти сильно поспішаєш?

-Ну мені потрібно працювати. В мене в 6 ще фотосесія має бути з вами. Тому треба до того часу все зробити. А що таке?

-Та думав піти кави випити. Але якщо ти зайнята, то добре. До вечора.

Я лиш посміхнулась йому та пішла в кабінет. Сьогодні трішки загружений день, але нічого страшного. Головне, що я ввечері відпочину.

Я почала передивлюватись фото. Серед них був знімок дівчат які сиділи на трибуні. Я перекинула її собі на телефон та вирішила потім скинути їм.
Відредагувавши всі фото я їх скинула Андрію та в групу. Одразу ж після приходу сюди я вирішила зробити групу в телеграмі де будуть тільки наші і я буду туди скидати всі фото. Так як я вже знала, що хлопці будуть писати і просити фото, тому я вирішила піти легшим шляхом. Туди ж я написала їм повідомлення

Коли я прийшла на стадіон, то хлопці вже були там.

-Знову всім привіт. Давайте ми швидко і гарно все зробимо, та я поїду додому. Ще якщо ви не забули, то нам сьогодні в клуб і я хочу виглядати на всі 100.

-Ох ці дівчата, тихо промовив Костя.

-Вівчаренко, я все почула. Скажу Даші хай розбереться з тобою.

На це він лиш підняв руки догори, мовляв "я здаюсь".

Фотосесія проходила напрочуд добре. Доводилось 3 рази міняти локацію, але тут нічого страшного немає. Навпаки потрібно креативити. Ми з хлопцями сміялись самі з себе. Коли я передивлювалась фото, то вони мене оточили і почали теж заглядати у фотоапарат.

-Фото вийшли чудовими. Ань, ти просто майстер своєї справи.

-Я просто її люблю як і вас, - я посміхнулась їм на всі 32, - ми вже закінчили, тому прощаюсь з вами до вечора. Там побачимось з вами в Лагуні.

Я взяла флешку з фотоапарату та поїхала додому. По дорозі до мене подзвонила Лєнка. Вони вже майже тиждень з Пашою в Парижі. Ми ж нею ввечері зідзвонюємось, щось вона рано сьогодні.

-Алло?

-АНЯ, ВІН МЕНІ ЗРОБИВ ПРОПОЗИЦІЮ!

-Урааа! Я так рада за тебе.

- Як шкода, що ти не бачила того моменту.

-Чому ти мені ще до цього часу не скинула фото з Пашою? Я ще не бачила навіть твоєї каблучки. Як це взагалі відбувалось?

-Я дуже хотіла повечеряти в ресторані біля Ейфелевої вежі. Ну я читала, що там дуже смачна їжа і там дуже красиво. Ну сама уяви яка там романтика. Колись тебе Ден завезе в Париж і ти переконаєшся. Але суть в чому. Йому це було навіть на руку було. От ми вечеряємо, я вийшла до вбиральні. І прикинь, весь ресторан він арендував для нас тільки. І я відійшла від суті. Ну повертаюсь я така, приходить офіціант з великим букетом червоних троянд. І поки я з ним говорила, то Паша встав на одне коліно і дістав каблучку. Я така щаслива!

-Я вже уявляю як фанатки KRBK, тобто Паші будуть сходити з розуму. Ух, весело буде. Щоб поки я приїду додому, то ти скинула мені всі фото та відео. Я теж хочу побачити те все.

-Добре, добре. А ти як взагалі? Я ж так захопилась своєю розповіддю, що й не спитала як ти.

-Та все нормально, не парся. Зараз я їду додому з роботи. А потім ввечері в клуб іду.

-Невже наша зануда Анна піде в клуб?

-Ой, не така я вже й зануда, Олено. Я вже вдома, тому чекаю ваші фото. Зідзвонимось пізніше.

-Окей.

Я зайшла в будинок, мами знову ж таки не було. Як завжди. Потрібно взагалі від неї з'їхати і розпочати нормальне доросле життя. На годиннику було вже 8 годин, тому я почала збиратись.

Я одягнула білий кружевний топ, чорні звичайні джинси. На верх накинула чорну сорочку. На шию додала цепочку, також я додала до образу сережки. Волосся залишила не зібраним, мінімальний але красивий макіяж, а на ноги ботфорди. Як на мене, то образ вийшов чудовий. Я вирішила написати в групу та запитати на котру годину.

Ну що ж, Ань. Відкривай новий світ, світ веселощів та похоті.