8 - Перші таємниці
Тепер в тебе є хлопець. Аню, чорт побери, в тебе тепер є хлопець!
З такими думками я заснула і прокинулась вранці. Я зарікалась до 23 нічого не робити, ніяких стосунків. Хотілось побудувати кар'єру, а вже потім можна і сім'ю. Коли стався той момент, що все пішло не так?
Я зробила всі водяні процедури та пішла готувати сніданок. Хотілось себе чимось солоденьким побалувати, тому я почала готувати вафлю. Поснідавши почала збиратись на роботу, завтра ми маємо летіти на матч проти Барселони. За кордоном я ще ніколи не була, тому це звичайно ж хвилююче.
Зайшовши в кабінет я побачила букет з гортензії. Він був великим і посередині була записка
"Чи не хотіла б ти сьогодні повечеряти разом? Відповідь чекаю на тренуванні)"
На це я лише посміхнулась сама до себе та взявши камеру пішла на тренування до хлопців. Сьогодні воно має бути легким, оскільки вже завтра переліт і потрібно багато сил.
Хлопці вже починали тренування, тому я взялась до роботи. Через 2 години все закінчилось і до мене підійшов Денис.
-Привіт, сонце, - Денис мене обійняв, - ти подумала над моєю пропозицією?
-Подумала.
-І що ти вирішила?
-Що я згідна, - почувши це він залишив легкий, але ніжний поцілунок на моїх губах, - але в мене для тебе також є пропозиція.
-І яка ж?
-Я сьогодні нікуди не хочу йти, тому повечеряємо в мене.
-Добре, як хочеш. Я згідний.
-І ще одне. Я б хотіла ще запросити свою подругу з хлопцем, Юлю і Даню.
-Добре. Але на наступний раз ми підемо в ресторан і повечеряємо на самоті.
-Воу, Денис хоче щоб ми були сьогодні одні? - я хитро на нього глянула.
-І так і ні. Один вечір можна і посидіти в компанії.
-Ну тоді я піду працювати, а після готувати вечерю.
-Тебе підвезти потім додому?
-Ні, я сьогодні на своїй машині.
-Ну тоді біжи працюй, бджілка Майя.
Я вирвалась з його обіймів і побігла в кабінет. Там я просиділа майже до 5 вечора. По дорозі додому заскочила в магазин і купила продуктів на вечір. Ну а ще я купила 2 пляшечки вина, хай побудуть на всяк випадок. Багато пити не будемо, як не як рано прокидатись потрібно мені і Денису.
Трохи порившись в інтернеті, я знайшла рецепт запеченої курки. Також я запечу ще картоплю, та 2 салатики. А ще я хочу приготувати шарлотку, тому потрібно поспішити. Через 3 години прийдуть гості.
Поставивши в духовку шарлотку я почула, що хтось прийшов і дзвонить в двері. Я не замислюючись пішла відчиняти з розпатланим пучком на голові, домашньому одязі і синьому фартушку. А краще б я все ж таки глянула в дзеркало, перед тим як відчиняти. Вгадайте хто стояв на порозі? Правильно, Гармаш з двома букетами квітів. Один з них він протягнув мені.
-Ти така гарна сьогодні, - він посміхнувся.
-Дуже тобі дякую, - з натягнутою посмішкою відповіла я, - проходь чи так і будеш стояти на порозі?
Я поставила другий букет за сьогодні у вазу і пройшла на кухню. Потрібно помити весь посуд, що я зайняла.
-Бачу в тебе тут творчий хаос.
-Є таке. Мені аж цікаво який в тебе гармидер на кухні коли ти готуєш.
-В мене чисто там, оскільки я готую дуже рідко.
-Ти серйозно? А чим же ж ти харчуєшся?
-Можу замовити їжу на дім або йду в кафе яке неподалік.
-Але ж це не замінить домашньої їжі.
-Так, але ж з голоду я ще поки не вмер як ти бачиш.
-Головне слово "поки", - відповіла я закриваючи кран.
-Тепер я буду їздити до тебе і з голоду не помру, якщо ти не проти.
-Не проти, але ти будеш привозити мені продукти.
-Домовились. Коли має прийти Юля?
-Вже мають приїхати, - в двері хтось подзвонив, - іди відкрий, а я приведу себе в порядок.
Денис пішов відчиняти, а я зайшла у гардеробну. Мій вибір впав на чорні боді з рукавами та джинси. Зробила легенький макіяж і низький хвіст. Сьогодні я виглядала максимально просто, але водночас дуже гарно. Але є одне але. Я вийшла до гостей в тапочках з динозавриком. Вони теплі і зручні.
Всі вже сиділи в гостинній і про щось розмовляли. Але при вигляді мене затихли. До мене підбігла Юля і обняла мене.
-Анька, яка ти красуня.
-Дякую, ти теж ще та штучка, - вона дійсно теж сьогодні була на висоті. Червона сукня з відкритими плечами і нижче колін підкреслювала її фігуру.
-Тобі ще щось потрібно допомогти на кухні?
-Хіба що накрити на стіл. Через 20 хвилин потрібно дістати шарлотку.
-Ну тоді йдемо, а хлопці хай поки поговорять між собою.
Ми закрили за собою двері на кухню і Для взявши яблуко зі столу хитро на мене глянула.
-Романтік сьогодні буде після того як ми підемо?
-А повинен бути?
-Ань, ну а куди ж без цього?
-Я втомилась на роботі, тому просто повечеряємо разом і все.
-Ти зануда. Добре, давай накривати на стіл.
Через 20 хвилин я дістала шарлотку і ми сіли вечеряти. Ми сміялись згадуючи різні історії з життя. Було атмосферно і комфортно. Можна сказати, що це був сімейний вечір, якого в мене ніколи й не було.
В 12 ночі Юля з Даньою попрощались і поїхали додому. На мої вмовляння залишитись в мене на ніч вони відмовились.
Я прибирала зі столу, а Денис з кимось говорив по телефону в гостинній. До мене долинами лише деякі фрази.
-... ще два тижні. ... готуй гроші. ... я ніколи не програвав, через тиждень чекай відео.
Я помила посуд і вийшла до Дениса. При вигляді мене він попрощався і сховав телефон.
-З ким ти говорив?
-Та ти його знати не будеш.
-А раптом знаю? Про який спір ти говорив? - м'язи під сорочкою напряглись.
-Не бери в голову, - він приобняв мене, - На добраніч, я поїду додому.
-Може залишишся?
-Я б з радістю, але не можу. Потрібно ще деякі речі зібрати, завтра ж летимо на матч.
Я закрила за ним двері і пройшла на кухню. Взявши келих вина, глянула у панорамне вікно на нічне місто. Які ж таємниці ти бережеш, Денис Гармаш? Що то за спір? Про яке відео йшла мова?
Пройшов вже місяць з того часу як я нічого не публікувала. Я сподіваюсь, що ви, булочки, сумували за мною так як і я за вами❤️
Постараюсь знову так не зникати і дописати цю історію до кінця зими🥺
Залишайте будь ласка зірочки і коментарі, це дуже для мене важливо🙏🏻♥️