Я б хотіла...
А душа моя буде боліти поволі,
Ці страждання і смуток - міраж.
Чи скоритись написаній долі?
Чи упасти в шалений кураж?
Та нічого із цього не хочу...
Та й навіщо? Бо доля - секрет.
Лиш сміятись так щиро, досхочу!
І вдихати дим від сигарет.
Я б хотіла любити життя це
Настільки, наскільки б змогла!
Відпустити закохане серце
І зорей би я осягла!
Я б хотіла насолодитись
Всім букетом смачного вина.
І від мари би пробудитись,
І не бути ніколи сама!
Зрозуміти б хотіла сплетіння
Невідомих чутливих ночей,
І відчути легке тріпотіння
Над вогником білих свічей.
Щоб долинули звуки шумління
Вдалині потемнівших гаїв.
Я б хотіла відчути томління
Спекотних, палких вечорів.
Я б хотіла відчути свободу...
Я б хотіла вдихати вітри...
І я матиму час і нагоду
І я буду скоро цвісти