Мої вірші

Ти пишеш сумні сповідання,
А я - веселії вірші.
Тобі - все зараз, без страждання,
А я лишаюся в тиші.

Ти надто швидко забуваєш,
А я в душі весь біль держу,
І швидко ти перегораєш,
А я любов'ю дорожу.

Через людей ти плачеш рідко,
А мене ранить аби-хто.
Поставив ти на серце клітку,
А мене гублять всі й будь-хто.

І почуття ти захищаєш,
А я дарую їх усім,
Їх за мистецтво не вважаєш.
Мої ж - як музика, утім.

Обмежений у тебе розум,
Я бачу в кожному моря.
Ти йдеш на зустріч темним грозам,
В моїх очах пала зоря.

Ми надто різні, і ти знаєш,
Та я люблю тебе до сліз.
І ти люби мене, вважаєш
Твої слова буран відніс?

Ти плачеш? Ні, не треба, милий!
Тобі нема чого страждають.
І чи лишились в тебе сили?
Пора з колін давно вставать.

Нехай ми різні надзвичайно,
Можливо, буде важко нам,
Та краще жити вдвох відчайно,
Ніж слухати чужі слова.