А зараз десь гуде війна.
А зараз десь гуде війна,
Неначе так, сама собою.
А ми живем поза війною,
Закривши очі, бо вона
Нас повертає до глибин,
До почуттів таких первинних,
Як ненависть, що так невпинно,
Так підло в душу проника,
Її безжалісно руйнує,
І крає, крає, мов ножем,
Так непомітно - день за днем,
І раптом - вже війна панує.
А серцю хочеться любові,
І в душу проситься вона,
Та поки там живе війна,
Всі мрії, наче паперові.
Та я відкрию свої очі,
І в серце я впущу любов,
Щоб не лилась невинна кров
Байдуже так і так охоче.
Впущу не виказаний біль,
За рідну неньку-Україну,
За ненароджену дитину,
За тих, хто зараз йде у бій.
Я зрозумію, що синів
Не має мати хоронити.
Не мають у церквах дзвонити
По дітям поминальний спів.
А зараз десь гуде війна,
Моя війна – я точно знаю.
І я з молитвою чекаю,
Колизакінчиться вона.