Я нарисую тебе счастье

- А чом би ні? -

Сказала я

І крок зробила в невідоме,

Залишив все давно знайоме

В тенетах марних сподівань.

- А сили є? –

Спитав мене

З майбутнього тихенько голос,

І все, що було охололо,

Забравши пам'ять в світ тіней.

- Не знаю,

Є, або нема...

Не має значення і сенсу,

Не має більше інтересу,

Бо крок зробила я сама.