Україна

О, моя Вкраїно, забери мою
душу як твоя не літає,
Забери моє серце, якщо твоє не тьохкає,
Забери мою думку, щоб  не забулася,
Забери мою пісню, вона полилася,
Забери мої очі, як твої вже не бачуть,
Забери мої сльози, як твої вже не плачуть,
Забери в мене кров мою, щоб враз не всохла,
Забери волю мою, щоб неволя подохла,
Забери любов мою, щоб вона оживала,
Забери і кобзу мою, щоб тобі награвала,
Забери соловейка мого, що співає в діброві,
Забери і чаєчку, що літає у морі,
Забери в мене все, геть усе, що я маю,
Залишайся лиш, я ж тебе бо благаю!
Ти живи, Україно, крізь віки і грози,
І не плач: в тебе є калина й очі мімози,
В тебе є Шевченко, в тебе є і я,
Залишайся, мамо, ти - любов моя!!!