#15часть
***
Ми вже на всю збиралися, як і домовилися, що зустрінемося біля будинку Влада.
Н: Ну що ти готова?
К: Так так так все можемо йти!
Ми їхали своїми машинами ми з Назаром на нашій машині. А Тарас з Вовою на машині Влада.
***
Ми зупинилися на заправці та я зробила пару фоток.
Виклавши їх в інстаграм та відмітила хлопців.
Далі ми знову їхали і їхали.
К: А нам ще довго??
Н: Тихо, бо Тараса розбудиш! - хлопець показував рукою на Тараса який солодко спав.
К: яхпх добре. - вже шопотом говорила я.
К: Ну так довго?
Н: Ні ще пів годинки і будемо на місці.
***
Ми приїхали в дуже гарний і великий дерев'яний будинок, покритий снігом, з криші звисали гірлянди, а на дверях красувався великий вінок з гілок ялинки.
К: Вайййй як же тут гарно.
В: Та я сам в афігі. - говорив Вова вже йшовши зі своєю сумкою до дверей.
К: А де Тарас?
Тут компанія друзів повернулася до машини і відкрила передні дверцята, там лежав Тарас звернувшись клубочком.
К: Ііііі який він милий!
Н: Оооо я не зрозумів.
К: Та тихо ти дай сфотографувати цю милоту.
Н: Цц пішли вже.
В: Ойййй ще миліше дивитися як твій хлопчик засмутився! - казав мені брат, що Вова і я почали голосно сміятися.
Від цього прокинувся Тарас, і потер свої очі потягуючись, так він виглядав ще миліше.
В: Ооо нарешті наша спляча красуня прокинулась!
Т: А шо таке, мені поспати не можна?
К: Так а ну не чіпайте мені Тарасіка! - І напевно від цих слів а пошкодувала найбільше.
Н: Та ти ще поцілуй його, або може з ним краще спати буде?
Назар зірвався як собака на кота, а ми всі стояли, не розуміючи через що, тільки дівчина стояла вже з мокрими очима і тряслась, першим це побачив Влад який мав подивитися на мене здивованими очима але після того як побачив що я вже на мокрому місці, різко повернувся до Назара взяв його за розстібнуту куртку та потягнув в сторону, а у Кри на той час вже покотилася сльоза, а за нею іще одна.
В: Ей ти чого, не плач Кіра. - Вова одразу підійшов та почав витирати сльози дівчини.
Т: Та забий ти, він так завжди робить?
К: Пхс... Ні... Чого він так ....
В той час у хлопців було щось серйозніше ніж розмова.
В: ЦЕ ЩО БУЛО?
Н: А ВИ ГЛУХІ НЕ ПОЧУЛИ? А СКАЗАВ ЩОБ ВОНИ ЩЕ І ПОЦІЛУВАЛИСЯ!
В: ТИ ШЕ РАЗ НА НЕЇ КРИКНЕШ, НЕ ПОДИВЛЮСЯ ЩО ТИ МІЙ ДРУГ! НЕ ПСУЙ НАМ ВІДПОЧИНОК ЯКИЙ ЩЕ ТОЛКОМ НЕ ПОЧАВСЯ!
Влад відштовхнув того, і почав підходити до сестри яку вже посадили в машину та щось розказували, а вона вже через сльози посміхалась та іноді сміялась.
В: Такс не плакати, я поговорив з ним.
В: В нам вже і не сумно так? - спитав Вова у дівчини.
К: Ні.
Т: Ну і все пішли вже в будинок, бо тут холодно.
К: А мені вже не терпиться побачити його в середині!
Компанія зашла в середину будинку і кожний відкрив рот.
В: Офігіти, Кіра ти бачила що знімаєш?
К: Ні, я тільки з зовні бачила, там не було фоток в середині.
Вони почали розходитись та роздивлятися будинок , один Назар кудись пішов та ще досі не приходив.
***
В: А де Назар? - спитав у Влада Вова.
В: Хз я його після розмови не бачив.
К: Ойойой і що ж ми без нього робити. - з сарказмом говорила Кіра, жуючи виноград.
Т: Хаха, він вже не треба тобі?
К: Хай нормально навчиться розмовляти а потім і приходе!
В: Вже ніч на дворі, може його вже вовки роздерли?
К: Було б класно, а би була рада!
Ще трішки розказуючи всілякі історії, компанія почала думати куди ж завтра піти.
К: Ну не знаю я, чого одразу у мене всі питають?
В: Бо ти головна!
К: З якого це дива?
В: Не знаю.
Т: Я вже спати хочу! - протираючи очі казав Тарас
В: Боже ти не виспався по дорозі сюди?
Т: Ні
Т: Ну а як вам ідея на лижах, або в басейн, або в... - хлопець не вспів договорити як його перебила Кіра.
К: НА ЛИЖАХ!
В: Бідося ти ж не вмієш.
К: Ну а ви мені навіщо? - дівчина закотила очі і почала сміятись.
В: Ну і добре, ходім вже спати?
Всі одноголосно підтримали пропозицію Вови та пішли по своїм кімнатам.