#16часть
Ранок.
Ми прокинулися ближче до 11.
Я одразу підняла голову та подивилась в бік де мав лежати Назар... Але його не було. Подумавши що він в іншій кімнаті або вже на кухні, а швидко кинулася туди. Але там його теж не було.
К: Доброго ранку, любі друзі а Назар не приходив?
Т: Доброго, ні від вчора немає його, і слухавку не бере...
Тут у дівчини починається легка істерика.
В: Ей тихо, може він просто в готель пішов, або в барі не просихає. — як тільки Вова побачив що дівчина починає плакати підійшов і обійняв.
В двері подзвонили. І Кіра сама перша побігла туди.
На порозі стояв Назар.
К: Господи де ти був, я так переживала, вибач за вчора, вибач, тільки не йди більше! — Дівчина почала ще дужче плакати, та сильно обіймати хлопця.
Н: Тихо, це ти мене вибач, я переборщив. — так же само, він обіймав її.
Т: Бляха ну ти даєш, ми реально переживати почали.
В: Ой все Тарас пішли.
Хлопці пішли а пара пішла до своєї кімнати. Але дівчина так і залишилася на його руках і сильно обіймала, на відчуття що може знову втратити своє кохання.
Кіра.
К: Назар...
Н: Мм
К: Не роби так більше, будь ласка.
Н: Вибач сонце, я ніколи більше не покину тебе.
Після цих слів, Назар пішов в душ, а я заснула.
================^_^=============