Глава 18: Останній рубіж
Тая стояла на даху старого будинку, дивлячись на величезний мегаполіс, що простягався перед нею. Вогні хмарочосів сліпили очі, а шум руху внизу був постійним фоном. Вона відчувала, як серце билося швидше: сьогодні була ніч, яка мала вирішити все.
— Лукас, ти впевнений у цьому? — запитала вона, притиснувши до вуха рацію.
— Так, — відповів він із іншого боку лінії. Його голос звучав спокійно, але Тая знала, що він теж відчуває напругу. — Інформація, яку ми отримали, підтверджується. Вони всі зберуться в одному місці.
Альваро, який стояв позаду, поправляв свій бронежилет.
— Якщо ми це зробимо, вони втратять усе. Влада, гроші, ресурси — усе буде зруйновано.
Тая кивнула, вдихнувши холодне нічне повітря.
— Тоді почнемо.
Координати фіналу
Отримані дані привели їх до елітного комплексу в центрі міста. Це була одна з найбезпечніших будівель у світі, де проводилися зустрічі найвпливовіших людей. Комплекс охороняли найкращі охоронці, а система безпеки була майже невразливою.
— Ми проб'ємося через це, — сказав Лукас, коли команда зібралася в підземному гаражі неподалік від комплексу.
Маркус, який працював разом із ними останні кілька тижнів, передав їм планшет із фінальними інструкціями.
— Сьогоднішній захід — це не просто зустріч, — сказав він. — Вони будуть вирішувати, як повернути собі контроль після ваших атак. Якщо ми завдамо удару зараз, це зруйнує їхню організацію назавжди.
Тая уважно слухала, її погляд був зосередженим.
— Ми повинні діяти швидко й чітко. У нас немає права на помилку.
План атаки
План був простим, але ризикованим. Лукас і Альваро мали створити відволікання, тоді як Тая проникне до серверної кімнати, щоб завантажити та видалити ключові дані. Їхня мета полягала не лише в тому, щоб зірвати зустріч, але й завдати системі інформаційного удару, викривши все, що було заховано протягом десятиліть.
— Після цього вони не зможуть відновитися, — сказала Тая, перевіряючи своє спорядження.
— Але вони битимуться до останнього, — відповів Альваро, натякаючи на можливі проблеми.
Проникнення
Команда підійшла до комплексу під прикриттям темряви. Альваро швидко нейтралізував двох охоронців біля чорного входу, а Лукас вивів із ладу систему камер спостереження.
— Ми всередині, — прошепотіла Тая в рацію, коли вони проникли до першого коридору.
Система безпеки була складною, але Тая працювала швидко. Її пальці бігали по клавіатурі, відключаючи лазерні датчики та відкриваючи двері.
— У нас п'ять хвилин, перш ніж вони помітять вторгнення, — сказала вона.
— Зрозуміло, — відповів Лукас.
Несподіваний опір
Усе йшло за планом, поки команда не дійшла до головної зали. Група добре озброєних охоронців чекала на них, очевидно, підготовлених до можливого нападу.
— Це пастка, — сказав Альваро, відкриваючи вогонь.
Почалася перестрілка. Тая сховалася за колону, витягуючи пістолет. Кулі свистіли над головою, але її мета була ясною.
— Я дістануся серверної! — крикнула вона, пробігаючи крізь вогонь.
Лукас і Альваро прикривали її, відбиваючись від охоронців.
— Швидше! Ми не зможемо триматися довго! — закричав Лукас, коли ще одна хвиля охоронців приєдналася до бою.
Боротьба з часом
Тая нарешті дісталася серверної кімнати. Її серце билося швидко, але вона змусила себе зосередитися. Вона підключила пристрій до центрального комп'ютера й почала завантаження даних.
— Це займе кілька хвилин, — повідомила вона в рацію.
— У нас немає кількох хвилин! — відповів Альваро, його голос був сповнений тривоги.
Охоронці почали прориватися до серверної. Тая бачила, як двері трясуться під їхніми ударами.
— Давай, давай, швидше, — прошепотіла вона, дивлячись на екран.
Останній бар'єр
Коли завантаження було завершено, Тая швидко витягнула пристрій і знищила систему. У цей момент двері вибили, і до кімнати увірвалися охоронці.
— Тримайся! — закричав Лукас, з'являючись у дверях і відкриваючи вогонь.
Альваро теж приєднався до бою, і разом вони змогли прорватися через натовп охоронців.
— У нас є дані! — крикнула Тая, коли вони вибігли з серверної.
Втеча
Команда бігла до виходу, але будівля вже була заблокована. Сигналізація ревіла, а з усіх боків до них збиралися нові вороги.
— Ми не виберемося звідси! — сказав Альваро, виглядаючи роздратованим.
— Ми виберемося, — відповіла Тая, вказуючи на вентиляційний люк. — Це наш єдиний шанс.
Вони швидко пролізли крізь вузький простір, поки не дісталися до технічного виходу.
— Вибирайтеся! — сказав Лукас, коли почув кроки позаду.
Останній вибух оглушив їх, але команда змогла втекти до свого транспортного засобу.
Наслідки
Коли вони повернулися до тимчасової бази, Тая одразу ж підключила пристрій до свого комп'ютера. Дані, які вони отримали, були величезними: імена, транзакції, документи, що викривали всю систему.
— Це їхній кінець, — сказала вона, зітхаючи з полегшенням.
Лукас поклав руку їй на плече.
— Ми це зробили.
Альваро, сидячи поруч, виглядав виснаженим, але задоволеним.
— Вони навіть не встигнуть зрозуміти, що сталося, як усе це опиниться в загальному доступі.
Світло надії
Тая відправила дані міжнародним агентствам і журналістам, які негайно почали публікувати їх. Система, яка так довго трималася на секретах і страху, почала руйнуватися.
— Ми перемогли, — сказала вона, дивлячись на екран.
— Але це тільки початок, — відповів Лукас.
Тепер вони знали: їхня боротьба принесла результат. І хоча попереду ще були виклики, ця ніч стала тим моментом, коли світ почав змінюватися.
