18 страница7 января 2025, 01:22

Глава 18: Останній рубіж

Тая стояла на даху старого будинку, дивлячись на величезний мегаполіс, що простягався перед нею. Вогні хмарочосів сліпили очі, а шум руху внизу був постійним фоном. Вона відчувала, як серце билося швидше: сьогодні була ніч, яка мала вирішити все.

— Лукас, ти впевнений у цьому? — запитала вона, притиснувши до вуха рацію.

— Так, — відповів він із іншого боку лінії. Його голос звучав спокійно, але Тая знала, що він теж відчуває напругу. — Інформація, яку ми отримали, підтверджується. Вони всі зберуться в одному місці.

Альваро, який стояв позаду, поправляв свій бронежилет.

— Якщо ми це зробимо, вони втратять усе. Влада, гроші, ресурси — усе буде зруйновано.

Тая кивнула, вдихнувши холодне нічне повітря.

— Тоді почнемо.

Координати фіналу

Отримані дані привели їх до елітного комплексу в центрі міста. Це була одна з найбезпечніших будівель у світі, де проводилися зустрічі найвпливовіших людей. Комплекс охороняли найкращі охоронці, а система безпеки була майже невразливою.

— Ми проб'ємося через це, — сказав Лукас, коли команда зібралася в підземному гаражі неподалік від комплексу.

Маркус, який працював разом із ними останні кілька тижнів, передав їм планшет із фінальними інструкціями.

— Сьогоднішній захід — це не просто зустріч, — сказав він. — Вони будуть вирішувати, як повернути собі контроль після ваших атак. Якщо ми завдамо удару зараз, це зруйнує їхню організацію назавжди.

Тая уважно слухала, її погляд був зосередженим.

— Ми повинні діяти швидко й чітко. У нас немає права на помилку.

План атаки

План був простим, але ризикованим. Лукас і Альваро мали створити відволікання, тоді як Тая проникне до серверної кімнати, щоб завантажити та видалити ключові дані. Їхня мета полягала не лише в тому, щоб зірвати зустріч, але й завдати системі інформаційного удару, викривши все, що було заховано протягом десятиліть.

— Після цього вони не зможуть відновитися, — сказала Тая, перевіряючи своє спорядження.

— Але вони битимуться до останнього, — відповів Альваро, натякаючи на можливі проблеми.

Проникнення

Команда підійшла до комплексу під прикриттям темряви. Альваро швидко нейтралізував двох охоронців біля чорного входу, а Лукас вивів із ладу систему камер спостереження.

— Ми всередині, — прошепотіла Тая в рацію, коли вони проникли до першого коридору.

Система безпеки була складною, але Тая працювала швидко. Її пальці бігали по клавіатурі, відключаючи лазерні датчики та відкриваючи двері.

— У нас п'ять хвилин, перш ніж вони помітять вторгнення, — сказала вона.

— Зрозуміло, — відповів Лукас.

Несподіваний опір

Усе йшло за планом, поки команда не дійшла до головної зали. Група добре озброєних охоронців чекала на них, очевидно, підготовлених до можливого нападу.

— Це пастка, — сказав Альваро, відкриваючи вогонь.

Почалася перестрілка. Тая сховалася за колону, витягуючи пістолет. Кулі свистіли над головою, але її мета була ясною.

— Я дістануся серверної! — крикнула вона, пробігаючи крізь вогонь.

Лукас і Альваро прикривали її, відбиваючись від охоронців.

— Швидше! Ми не зможемо триматися довго! — закричав Лукас, коли ще одна хвиля охоронців приєдналася до бою.

Боротьба з часом

Тая нарешті дісталася серверної кімнати. Її серце билося швидко, але вона змусила себе зосередитися. Вона підключила пристрій до центрального комп'ютера й почала завантаження даних.

— Це займе кілька хвилин, — повідомила вона в рацію.

— У нас немає кількох хвилин! — відповів Альваро, його голос був сповнений тривоги.

Охоронці почали прориватися до серверної. Тая бачила, як двері трясуться під їхніми ударами.

— Давай, давай, швидше, — прошепотіла вона, дивлячись на екран.

Останній бар'єр

Коли завантаження було завершено, Тая швидко витягнула пристрій і знищила систему. У цей момент двері вибили, і до кімнати увірвалися охоронці.

— Тримайся! — закричав Лукас, з'являючись у дверях і відкриваючи вогонь.

Альваро теж приєднався до бою, і разом вони змогли прорватися через натовп охоронців.

— У нас є дані! — крикнула Тая, коли вони вибігли з серверної.

Втеча

Команда бігла до виходу, але будівля вже була заблокована. Сигналізація ревіла, а з усіх боків до них збиралися нові вороги.

— Ми не виберемося звідси! — сказав Альваро, виглядаючи роздратованим.

— Ми виберемося, — відповіла Тая, вказуючи на вентиляційний люк. — Це наш єдиний шанс.

Вони швидко пролізли крізь вузький простір, поки не дісталися до технічного виходу.

— Вибирайтеся! — сказав Лукас, коли почув кроки позаду.

Останній вибух оглушив їх, але команда змогла втекти до свого транспортного засобу.

Наслідки

Коли вони повернулися до тимчасової бази, Тая одразу ж підключила пристрій до свого комп'ютера. Дані, які вони отримали, були величезними: імена, транзакції, документи, що викривали всю систему.

— Це їхній кінець, — сказала вона, зітхаючи з полегшенням.

Лукас поклав руку їй на плече.

— Ми це зробили.

Альваро, сидячи поруч, виглядав виснаженим, але задоволеним.

— Вони навіть не встигнуть зрозуміти, що сталося, як усе це опиниться в загальному доступі.

Світло надії

Тая відправила дані міжнародним агентствам і журналістам, які негайно почали публікувати їх. Система, яка так довго трималася на секретах і страху, почала руйнуватися.

— Ми перемогли, — сказала вона, дивлячись на екран.

— Але це тільки початок, — відповів Лукас.

Тепер вони знали: їхня боротьба принесла результат. І хоча попереду ще були виклики, ця ніч стала тим моментом, коли світ почав змінюватися.

18 страница7 января 2025, 01:22