1 день
Пройшло вже десь півтори години з того моменту як компанія друзів вирушила в подорож. За вікном криєвили часто змінувалися, від красивих дерев сакури, до сучасних будинків. Правда побачили їх лише Ізумі та Ітачі.
Мей спокійно спала, слухаючи музику в наушниках та мирного сопіла. До поки хтось не почав її будити дьоргаючи за плечі.
- Альо вставай! - вскрикунлу Куроцучі дьоргнувши трішки сильніше за плече дівчини.
- М? що? - ледви як, сонно та нечітко промовила Мей.
- Ми приїхали - сказав Дей та відчинив двері та вийшов
- так швидко... - сказала Мей потягнувшись - котра година? -
- друга дня, ми приїхали пізніше запланованого часу, були великі пробки, та щей ми трішки заблудилися в Сімодо - відповів Ітачі та також вийшов з машини
Вся компанія друзів вийшла з машини та стала розгружати багажник. Заносити речі в великий теплий будинок, він був в традиційному японському стилі без модернізації з двома поверхами та горищем і просторим подвір'ям. Друзі стали заносити речі, переноски та продукти в середину.
- Тут виросло не одне покоління моєї родини. Родини Сакамото. Тут я і народилася до речі - сказала Куроцучі зайшовши на велику простору вітальню, яка була з'єднана з кухнею - По факту, Сімода моє рідне місто -
- Круто, в вашої сім'ї мабуть велика історія - сказав Ітачі
- Наскільки прадідо розказував, наша родина походить від Сакамото Рьома, відомого японського самурая та громадського діяча, одного з національних героїв Японії - гордо сказала Куроцучі
- Я знав що історія Вашої сім'ї багата но не настільки - сказав Дей спіймавши одного із котів Мей - Рю чи Васса? -
- Рю - сказала Мей глянувши на кота
- І так, давайте зробимо обід і підемо відпочивати - сказала Ізумі поклавши пакети продуктів на стіл.
- Давайте я зроблю своє фірменне м'ясо і салат, а ви розбирете валізи? - сказав Дей віддавши кота Мей
- Роби! я душу продам за твоє фірменне м'ясо! - крикнув Шисуї з коридору
- Мей йдем покажу тобі кімнату, де ти з Дейом будеш жити, - Куроцучі підморгнула їй
- угу -
Разом із нею, вони піднялися на другий поверх, де було лише трикімнати. Кладовка, малеька ванна та кімната з двома ліжками. Інтер'єр був мінімалістичний, але досить непоганий, дзеркало в повний ріст, два ліжка, зелений коврик, вікно. А разу за вікном росла сакура, через неї в кімнату попадали легкі, весняні промені світла.
- Мей - Куроцучі сіла на ліжко, яке було розташоване біля вікна - Давай, Я, ти і Ізумі сьогодні зберемся в нас з Шисуї спальні, і обсудим все - додавла вона закинвши ногу на ногу - Ізумі, той шмурдяк який ми в таборі пили зробила і привезла - Дівчина посміхнулася
- О боже - сказала Мей, зупинившись розкладати валізу - Я вже хочу сьогоднішнього вечору - Мей посміхнулася і хіхікнула
- А я чекаю поки ти розкажеш що ж таке було в тебе в дома в ночі - Куроцучі встала та пішла до дверей з кімнати - я йду поговорю з хлопцями, вони мабуть будуть троє в спальні Ізумі та Ітачі -
Куроцучі вийшлв з кімнати, та спустилася в низ. Мей ж залишилася розкладати валізу та наводити порядок. Через деякий час дівчина спустилася на низ. Коти бігали по кімнатах, дивлячись на все та вивчаючи все. Дейдара як раз закінчував готувати м'ясо та салат.
- О Мей, ти вже розклала валізу? - спитав Дейдара повернувши голову в її сторону
- Так, в кімнаті досить круто, вид з вікна дуже красивий - сказала Мей сівши за стіл - До речі, як так і не спитала, чому ти не міг заснути минулої ночі? -
- Я навіть незнаю, чи то лячно було чи просто неспокійно, навіть пояснити не можу - сказав Дей скинувши назірані помідори в миску, до капусти та кукурудзи.
- Ви троє сьогодні спите разом - вскрикнула Куроцучі
- Схулі? - спитав Дей поставивши руки в боки
- Нам треба поговорити - сказала Ізумі
- Дейдара, ти тоже шось був хотів розказати, вони най собі там поговорять по пліткують, а ти розкажиш то що ти там хотів - сказав Ітачі, вийшовши з їх із Ізумі спальні
* Мабуть, будуть говорити на рахунок тієї дівчини, я б зрадістю тобі допомогла, тільки... мабуть... поки радила тобі щось розплакалася б, занад то безвихідна ситуація... *
- Угу, обід готовий можете їсти - сказав Дейдара перемішуючи салат
Компанія друзів сіла за стіл та стали обідати, та розмовляти. Шисуї нахвалював фірминне м'ясо Дея. Ізумі розповідала різні історії з життя, Куроцучі та решта уважно слухали, іноді добавляючи пару слів в розмову та міркували над історією. Закінчивши трапизу всі порозходилися по кімнатах. Ітачі пішов в душ, Дейдара розбирати речі, Ізумі та Куроцучі просто відпочивали, Шисуї ж доїдав м'ясо, Мей ж зразу після Ітачі пішла в душ та переодягнулася в штани в клітинку та сіру майку.
Пів дев'ята. Мей лежала на ліжку та дивилася в стелю, розмірковуючи про те про що вони будуть розмовляти, та скільки вона зможе випити. Дейдари в кімнаті не було на цей момент він пішов в ванну.
- Мееееей - неочікувано просковзнула в кімнату Ізумі яка вже була в піжамі - Йдем до Куроцучі, вона вигнала Шисуї з кімнати і ми можем там сидіти, хлопці будуть в нашій з Ітачі кімнаті - продовжила вона.
- Йдем - вскочила з ліжка Мей