Вірш 78 ("Безсоння")
Темнота, не бачать очі,
Спати треба, та не хочу.
В ліжку сумно в телефона
Дивлюсь, хоч долає втома.
Завтра день не буде милим,
І не будуть люди щирі,
Хоч мені вже милять очі,
Спати йти я ще не хочу.
За екраном все фальшиве,
То чому ж мені це миле?
Я фальшиво проживаю,
Спати хочу, та втікаю
Від життя, воно чудове.
Тільки от не після втоми.
День виснажує, лякає,
Ніч сумна, проте співає.
Її співи мені чутно.
Бачу, відпливає судно
В світ далекий, в сни напевно,
Спати йду я, хоч даремно.
Дощ на вулиці по стрісі
Б'є, лукавий, схаменися!
Твій удар мене лякає.
Вже й від ночі я тікаю.
Завтра буде точно краще.
Може весело, чи важче?
Так чи так, мені всерівно.
Очі сліпнуть безнадійно.
Я вже сплю і потихеньку
Бачу світло, бачу неньку.
Бачу яблуні і струни,
Бачу сни, я сплю без суму...