Кукушка
Вісімнадцятого травня у суботу
Зібралися ми в Сарнах, в Єленців.
Велика запланована була робота
І в цьому ділі нас Господь благословив.
В тихий вечір за столом у залі
З запахом свічок і атмосферою тепла,
Обговорювали: що будем робити далі,
Спланували і пішли відпочивать.
Зранку в п‘ять годин будильники всіх побудили,
Й не всі, звичайно, встали рівно так,
Але поснідали, зібрались, помолились
І рушили в дорогу, якось так.
І їдемо... Вже виїхали з Сарнів і за ними
Кілометрів десь близько двадцяти
Якийсь то трохи странний запах ми почули
Й за поворотом ту причину ми знайшли.
Оказується, шо та машина сіра
В якій сиділо четверо людей,
Не захотіла газувати, зчеплення згоріло,
А ми, а шо? Всі дев‘ять в Ромин мерседес.
В два поверхи дівчата посідали
І рушили в Антонівку, на нашу «Ку»,
А ту машину на обочину запхали
Нехай стоїть на Городцевому кутку.
Приїхали туди ми, об‘їжаючи всі ями,
На хвилину запізнились, так як гугл нам сказав.
Виходимо наверх, а кукушкі вже не видно.
Виявляється нам гугл набрехав.
Вертаємся ми знову в Городець
І просимо у Бога милості,
І брат наш Тіма молодець!
Відкликнувся і допоміг у трудності.
Заїхали нарешті ми в те Борове
Не скажу, що легкою була дорога
«Сушку» подолали біля тридцяти км
Але заїхали, все добре з поміччю Бога.
Коротеньке зібрання ми провели
І хлопці наші проповідь сказали
Після того на обід нас повели
А потім ще таку нам новину сказали!!!
Сказали, що коли ми їхали сюди
То десь такого горбика зловили
Що наш бусік болю не стерпів
І поддона нашого пробили...
Прийшлося почекати часіків зо три
Тим часом ми по рейсах погуляли
За цілий день вже трохи потомились ми
Й звичайно дві сестри на свій автобус не встигали.
Дождалися нарешті шостої години
Найшли машину щоб нас затянуть
І сіли і поїхали в Зарічне
Де другий бус чекав нас щоби дотянуть.
Благополучно ми добралися додому.
О Борове, яке ти пам‘ятне село,
Але Господь поміг нам і в такому,
І на кукушці ми приїдемо до тебе знов.
Альона Цапук