Новий учень
Коли двері класу відчинилися, усі одразу обернулися.
У клас зайшов високий хлопець із чорним волоссям,з рюкзаком на одному плечі та мʼячем у руках.
Його шкільна форма виглядала трохи неохайно,але це майже ніхто не помітив - він виглядав надто привабливо.
Складалося враження, ніби перед ними справжній айдол.Дівчата не могли відірвати від нього погляду.
- Це ваш новий однокласник. Можеш представитися.
- Всім привіт, мене звати Сухо. Приємно познайомитись.
- Будь ласка, ставтеся до нього добре і покажіть йому школу. Сухо, сідай біля Мінхо. Мінхо, ти сидиш сам?
- Так, вчителю, - тихо відповів Мінхо.
- Чудово.Будеш допомагати йому з навчанням, я покладаюся на тебе.
Сухо підійшов і сів поруч зі своїм новим однокласником.
- Привіт,- весело промовив він.
- Ага, привіт, - відповів Мінхо.
Він любив тишу, а цей хлопець явно не був із таких.
Мінхо відчував до нього сильну неприязнь.
Його вигляд ніби говорив сам за себе - лінивий, несерйозний і з завищеною самооцінкою.
Від нього буквально віяло впевненістю, і це тільки ще більше бісило Мінхо.
- Ой, вибач,- Сухо випадково зачепив Мінхо плечем, дістаючи підручник.
- Будь обережнішим наступного разу,- трохи різко відповів Мінхо.
- Ти злишся? Я справді не спеціально...мені дуже шкода,- сумно сказав Сухо.Він справді сподівався, що вони зможуть стати друзями, але Мінхо явно цього не хотів.
- Урок закінчено, - сказав учитель.- Нагадую: наступного тижня відбудеться літературний конкурс на найкращий шкільний проєкт. Він цього залежатимуть ваші семестрові оцінки, тож постарайтеся.
- Ніііііі! - пролунало з різних парт. Учитель удав, що не почув.
- Сухо ти будеш з...
І як Мінхо вже здогадувався - вони опинилися в одній команді.
Він повільно підняв погляд на Сухо... і зрозумів,що це буде набагато складніше, ніж він думав.