Стишки

Я чекав тебе багато днів.
Навіть коли випав перший сніг,
Я шукав у заметілях ніжних слів,
Але підібрати їх так і не зміг.

І коли я потерпав від весіннього дощу,
Сидячи біля брудного вікна,
я сказав:"Пробачення твого прошу."
"Пробач,я зайната",відповіла вона.

Того літа вона була сумна,
Як бувають сумними кити
Вона залишалась одна,
І просила у бармена вина.

А осінню вона марила снігами.
Ще довго намагалася згадати,
Звідкілля у неї в душі ці рани,
Та чому на її руці червоні плями.

Ти подобалась мені до нестями.