Я тебе расскажу...

І раз в ніколи, вона буде для тебе всім:
Останнім подихом, останньою журбою,
Бо переживши стільки років ти на світі цім
І досі не вкумекав хто перед тобою.

Не відьма, і не грішниця, і не свята,
Проста дівчина, та якщо збагнути,
Така у неї чиста і глибока та душа,
Що з необачності там можна і втонути.

І все ж таки, вона тобі ніхто... ніхто.
Ти вибір, необачний, сам зробив.
І раз в ніколи, промайне твоє пальто.
І раз в ніколи, ти згадаєш, що колись любив.