Я - Україна
Прийшов мій час - то я піду,
Як ні - то буду жити.
Я знаєш що тобі скажу?
Мене не просто вбити.
Бо я така, яка я є,
Я вільна, незалежна.
Я серце молоде твоє,
Я сильна і безмежна.
І я той біль, що крізь віки
Мені завдали інші.
Мене саджали у клітки
І били перші ліпші.
Вони знущалися, клянусь,
Я б зараз їх роздерла!
Але тепер як обернусь -
Пішли вони до пекла.
Я їх усіх пережила,
Я їх усіх здолала.
Яка б біль сильна не була -
Мене та не зламала.
Мене собі хотіли всі,
Казали, що я їхня.
"Вона моя! " - кричать одні,
" Аж ні! " - валують інші.
"А то ж бо, - кажу я, - замовкніть!
Мені ви вже набридли!
А що не ясно!? Я своя!
Тож перестаньте скиглить. "
"Я - Україна!"- їм кажу,
" І я собі лиш вірна,
І я вам всім ще покажу,
Яка я непокірна! "
І зараз час нам показав,
Хто є насправді ворог,
І звідки він повиповзав -
Вернеться туди знову.
А я була і буду тут,
Сидітиму у полі,
Дивитимуся як цвітуть
Квітки любові й волі.