Внутрішній світ

ми зламані діти і у кожного своя рана
ми діти пігулок, діти реклами і телеекрана
а небо дивиться, як люди, захлинаючись сльозами,
спостерігають за картиною: дах кидається їхніми серцями
і скільки обведених крейдою тіл на асфальті?
і скільки до цього розбивалось об бетон?
і скільки сліз було пролито, щоб крізь цей асфальт проросли квіти?
чи хтось взагалі помітив?
наше покоління — зламані діти

11.06.2023