Короче говоря, однажды я влюбилась

Я не знаю, я не плачу,
Відчуваю - все косячить,
Все болить і я страждаю,
Що робити? Вже не знаю.

Що хотіла? Ось питання!
Всі старання, намагання
Відійшли кудись далеко.
Біль моя - чорний лелека,

Прилетів, стоїть, шепоче,
Біль мою забрати хоче.
Я не плачу, я не плачу,
Сліз моїх ніхто не бачить.

Залилося серце кров'ю,
Б'ється дрібно тихим болем.
Я дурна, вже не дурненька,
В болі тону помаленьку.

Скоро ніч - не для кохання,
А для сліз, мого страждання.
Чого плачу і зітхаю?
Говорила ж - не кохаю,

А тепер в душі болючий,
Тихий біль стрибає з кручі,
Розіллявся океаном.
Не плач більше, не останній.