Я нарисую тебе счастье

В твоєму житті мене немає.

Але, як дивно – життя триває.

Своєю чергою іде день за днем,

І сльози не ллються холодним дощем.

В моєму житті тебе не має.

Але як дивно – серце не крає.

Неначе вітер легкий промайнув

І пам'ять про тебе з плеча змахнув.

То може у нас не було любові?

Чи може щастя було паперове...

Чи просто кохання, як мрія розтало?

Чи може не було, а може не стало....