Пустая девочка

Ти знаєш, скільки вимірів існує?

Усі різноманітні всесвіти, дива?

Ти кажеш, ніби це буття тебе дратує.

Так мовиш, ніби-то життя - це гра.

Давай-но припустімо на хвилинку,

Що все навколо - це лише веселий квест.

Дитяча забавка, в якій ти маєш безліч ролей,

Та їх міняєш, лише показавши жест.

Так дійсно цікавіше, навіть легше, правда?

Коли ти маєш безліч спроб, життів...

Але людина - це не персонаж аркади.

І кожен має сотні власних почуттів.

Ти зникнеш вмить, і гра завершить дію,

І тіло твоє стане добривом для квіт.

Не варто плекати в душі смутну надію,

Що зробить вийняток для тебе цей жорстокий світ.

Ти знаєш, скільки вимірів існує?

Лише один, і в ньому живеш ти.

Але, чомусь, ніхто це не цінує,

Й не розуміє вроди простоти.