льодяне кохання

- велике дякую - усміхнулася Ацуші, йому було так тепло, на душі, про нього дбають, і дбає зараз той чоловік якому він не без різний.

Після Акутагава вимкнув світло і ліг біля Ацуші, накривши себе і Ацуші ковдрою.
Він обійняв його, і носиком вп'явся в шию володаря платинового волосся, вдихаючи його солодкий і дурманний запах.

- Ти смачно пахнеш - сказав Акутагава потихеньку поринаючи в сон, Ацуші розпливався в посмішки, і його щічки були рум'яними наче хтось розлив яскраво рожеву фарбу на його обличча.
Згодом вони обоє поринули у світ снів.

(03.10.2022; 87 слів)