Все можливо
Б: Можете накрити на стіл.
Л: Ми зараз усе зробимо, а де хлопці?
Б: Вони пішли до магазину, зараз прийдуть.
Дж: Найон, як ти?
Найон: Жахливо. Усе болить, схоже, у мене був викидень.
Д: Охреніти.
Хлопці прийшли з покупками дуже швидко.
Хлоп: Добрий ранок, як спалося?
М: Добрий, нормально, а вам?
Р: Добрий. Зійде.
Л: Добрий, та не добрий.
Дж: Ага.
Найон: Мені було так погано, що спати не могла.
Д: Тобі треба до лікарні. ПоїдЕмо і поїМо.
Дже: А ти звідки знаєш, що їй треба до лікарні? У мене є два варіанти: або ти лікар, або з цим знайома.
Найон: Дебіл. Тут і без лікаря зрозуміло.
Б: Дженні права, тобі треба до лікарні. Швиденько за стіл, а потім будете свої проблеми вирішувати.
Ен: Добре, бабусю. Дженні, можна тебе на пару слів?
Д: Добре, йду.
Ен: Чому ти з хлопцями не розмовляєш?
Д: У них і спитай. Нічого було фекати й фукати.
Ен: А, зрозуміло. Ти як завжди: щось не сподобалось – одразу ображаєшся.
Д: З Теміном я спілкуюся. Іншим не сподобалося, що Міна і Темін обіймалися.
Ен: Ну тепер причина зрозуміла. Це й справді неприємно, коли один із них – твій хлопець.
Д: Отож бо й воно! Ладно, ходімо їсти.
Ен: Ходімо, малявко. Ходімо.
Д: Ти знову за своє, не називай мене так.
Ен: Окей, малявко.
Д: Енджун! Ну досить!
Б: Чого ти кричиш?
Д: Бабусю, він знову мене малявкою називає.
Б: Енджун. Вона вже доросла, ти що, не міг щось інше придумати?
Д: Бабусю, – обурено сказала Дженні.
Б: Що? Можна було щось креативніше вигадати.
Пролунав сміх. Ребята швидко поїли й розійшлися займатися своїми справами. Наприклад: бабуся, Найон, Дженні та Дже поїхали до лікарні; Те і Темін грали в ігри; а дівчата з Енджуном дивилися фільм.
---
Пусанська лікарня
Мед: Хто тут Найон?
Найон: Це я.
Мед: Заходьте, бабуся, ви теж.
Д: Не хвилюйся, все буде добре.
Дже: Все буде ОК.
Вони заходять до кабінету.
Лікар: То яка у вас проблема?
Найон: Учора мені стало дуже погано.
Лікар: Ви вживали алкоголь останніми днями?
Найон: Один бокальчик вина. А о четвертій ночі я встала попити, підійшла до сходів і знепритомніла, покотилася вниз і прийшла до тями вже на кухні.
Лікар: І все?
Найон: Ні, ще пам’ятаю, ми грали в пляшечку, і мені випало завдання – зайти до хлопців, покричати й піти. Але коли я дійшла до кімнати, у мене закрутилася голова, нудило, ноги тремтіли. Та я виконала завдання й пішла до кімнати.
Лікар: Гаразд, давайте вас оглянемо. А медсестра запише дані.
Мед: Дата народження.
Б: 27 квітня 2004 року.
Мед: Де проживаєте?
Б: Зараз адреса, а взагалі в Сеулі адреса.
Мед: Зрозуміло. Вона ваша онука?
Б: Ні, вона ЛП моєї онуки.
Мед: Ясно.
Лікар: Дівчино, статевий акт був? І коли?
Найон: Був, 7 вересня.
Лікар: Два тижні тому.
Найон: Виходить, так.
Лікар: Підіймай футболку. Зараз усе дізнаємося.
Мед: Ну, що мені писати?
Лікар: Бабусю, підійдіть сюди. Подивіться.
Найон: Що там?
Б: Найон, ти вагітна.
Найон: Дитина жива?
Лікар: Так. Плід не пошкоджений, тобі пощастило.
Найон: Фух.
Лікар: Але ти повинна стати на облік.
Б: Станемо. Найон, ти рада?
Найон: Так, я дуже рада. Але батькові дитини нічого не говоритиму.
Лікар: Чому це?
Найон: Він змусить зробити аборт або ще щось гірше. Він може.
Б: Тоді не кажи. Ми самі виховаємо. Але як же батьки?
Найон: Це вже мої турботи.
Лікар: Чекаємо вас за тиждень.
Найон: Прийдемо. До побачення.
Лікар: До побачення.
Бабуся і Найон виходять з кабінету. У Найон кам'яне обличчя.
Д: Ну що? Все так погано?
Дже: Що, настільки погано?
Найон починає сміятися і плакати.
Д: Найон? Все добре?
Найон: Так, я вагітна.
Д: Боже мій. Навіщо так лякати? Це чудово!
Дже: Ми тобі допоможемо.
Найон: Дякую. Я вас люблю.
Дже: І ми тебе теж. Я так розумію, падіння не зашкодило?
Найон: Ні.
Б: Їдемо додому. Решта нас чекає.
Вони приїхали додому з лікарні. Зайшли – і все різко стихло.
Р: Ну що? Не муч.
Д: Зачекайте, дайте їй усвідомити, що сталося.
М: Та все зрозуміло. Вона вагітна.
Хлоп: Так?
Найон: Так. Не можу в це повірити.
Л: Ура. Яке щастя!
Джису: А як же батьки?
Найон: Все буде окей.
Б: Найон потрібен спокій. Їй треба все обдумати.
М: Гаразд. Ми будемо тихо себе вести.
Найон: Можна, Дженні зі мною посидить?
Б: Добре, можна.
Д: Дякую.
Дівчата піднялися нагору. Поговорили, посміялися. Найон заснула, а Дженні, побачивши це, вирішила спуститися вниз.
Б: Що вона там?