Стихи, Которые Идут От Сердца

В той вечір в голові дзвеніла тиша,
І я дивився в стіну і гадав:
Чому кімната вмить стала брудніша,
І в її лапи я всього себе віддав?

Стогнав у кухні тихо холодильник,
Годинник зупинився вже давно,
Холодний місяць в небі - мій прихильник,
Бо дивиться життя моє - кіно.

Цей вірш далеко не про самогубство,
І не про те, як з'їла мене тьма,
Я не лежав під ковдрою клянувши людство,
І смерть вночі до мене не прийшла.

Місячне сяйво розірвало тьму в квартирі,
Я сам з собою двадцять днів чи п'ять годин,
Якби я міг, то полетів з птахами в вирій,
Але я сам обрав лишитися один.