Сборник Стихов

мої листи писались в порожнечу,
а я все вірила, що це не марно.
торкалась, крізь тонку мережу,
і намагалась виправить старанно.

минуле те - загублене, воно мине
та чи можливо його повернути?
бо серце все ж таки, живе,
та почуття уже не обманути.

я намагаюсь бігти лиш до тебе,
щоб пояснити те, чого не маю
та ти боїшся ще мене,
і я одна у ліжку засинаю.

ми зустрічаємось лише у снах,
про дивне і палке минуле,
шкода, що воно стерте «в пух и прах!»
шкода, що ми тоді не потонули.