Стихи

Меланхолія. Меланхолія.
Загублений згублений рай.
Буденність взяла монополію
на різнокольорограй.
Волію не думати, бо збожеволію,
вийду якщо поза край.
Зподорожую у фантасмагорію,
світе, а ти – пірнай.
Чекаю на гибель людини, скоріш!
не можу терпіти недугу, облиш,
ми не потрібні самим собі,
та й не розчинні в рідинній юрбі.
Я хочу конвалії або півонії,
хочу піти в шерудливий гай;
але понавсюди залізні колії,
адже буденність тепер – метрополія,
що вбила різнокольорограй.

11.02.2024