Aeternum

Війна іде,

Погасло сонце.

В мене хлібина

Зсохла на віконці.

А ворог йде,

Він не питає:

"Ти їсти хочеш?"

Він вбиває!

А як не вб'є

То сам помреш,

Чи від хвороби,

Чи від сказу,

А як дитина?

Як старі?

Візьміть хлібину,

Розмочіть її.

А я піду на фронт,

Щоб діти,

З хлібини виростили жито.

2015 год. Харьков.
Это важное для меня стихотворение. В то время я как раз бежал от войны, бежал из дома, бежал из детства. Все эти переживания вылились в строки, которые вы можете сейчас прочесть...