Дисперсия

Коло діброви річка пересохла,
Пожовкло листя біля його дома.
Він тут один, в кімнаті із хворобой,
Ступає в бій, з майже останнім днем.
Тіло його, давно уже здалося,
Душа нескорена, заснути не дає.
І ось, момент, коли прирветься доля,
Його ґукає мати заром з батьком.
Він не один, він бореться тепер.

Ось такий білий віршик.
Ніколи не здавайтеся.