#12часть
К: Так!
Н: ШО?
К: Так так Назар я з буду твоєю!!!
Н: Я такий радий.
К: Ти не уявляєш яка я рада!
Н: Ну то до завтра?
К: Лишайся в нас.
Н: А Влад?
К: У мене є план. Ти поспиш на дивані, а коли ви приїдете зі збірних то ми всім скажемо що зустрічаємося.
Н: Добре
К: Пішли.
Ви зайшли в квартиру та одразу лягли спати.
1 грудня
Все ще ніхто не знає що ми з Назаром зустрічаємось.
Ранок.
Дівчина прокинулась через те що хтось стукає в двері, доречі вона жила в своїй квартирі.
К: Ммм та хто? - відкривавши двері кричала дівчина.
Н: Тобто ти не рада мене бачити?
К: Ааа чого так рано? - обіймаючи говорила я.
Н: Рано? одинадцята вже!
К: І шо?
Н: І то, що робити будеш?
К: Не знаю...
Тут задзвонив телефон.
В: Привіт мала.
К: Шо ти хоч?
В: Бож, не хоч піти в кафе з нами сьогодні вся команда йде!
К: О я йду. Я чого це ви збираєтеся?
В: Та просто
К: Ну ладно давай
В: Якщо не важно Назіку скажи! На 19
К: Він шо в мене живе щоб я йому щось казала?
В: Да не тринди я знаю що ви разом зараз!
К: Ага давай
*Кінець розмови*
Н: Влад?
К: Ну а хто може в таку рань?
Н: Ну я.
К: Ну тебе я люблю. Короче ти сьогодні йдеш в кафешку там вся команда збирається просто посидіти.
Н: Ну да піду, а шо мені ще робити Хах.
К: Ну да, давай сьогодні розкажемо про нас? Я просто вже не можу терпіти.
Н: Ага я теж.
Назар підійшов до дівчини обійняв і поцілував.