#5часть
Ти стояла хвилин 5 стояла в ступорі але це перервав Бражко.
Б: Про що задумалась?)
К: Ой, це ти Вов, та ні про що.. не бери в голову, ти щось хотів?
В: Так, цей, не хочеш завтра після тренування прогулятися?
К: Ну, я не проти а в скільки?)
В: Ну ми завтра їдемо в Київ вже, а тренування закінчується десь після 20, а там побачимо.
К: Добре.
Вова пішов а ти ще стояла до тебе підійшов Андрієвський.
А: Чого стоїш тут пішли скоро автобус буде виїжджати.
К: О точно пішли.
А: Що таке?
К: Та не бери в голову..
А: Ти звичайно можеш не розповідати, але знай що мені можна довіряти!
К: Ехх... добре.
А: Уважно слухаю.
К: Короче...( ти все розповіла) отак якось і я не знаю що робити...
А: Так... Я в шоці тільки перший день а вже закохала в себе пів команди.
К: Хах так..
А: Ні, ну а якщо чесно, хто більше подобається Волошин, Бражко, чи Михавко?
К: Ну не знаю, Назар так переймався за мене коли Тарас відкрив двері, і я розбила голову, Тарас, коли ми прийшли до лікаря і мені стало боляче, коли мені оглядали голову, він чуть не кричав, що типу обережно їй же боляче, ну і Вова нічого такий..
А: Да Кірусь ти попала!
К: І не кажи, коли я зараз тобі це все розказала мені аж легше стало.
А: А Влад це все знає?
К: Ні я не можу сказати це йому.
А: Тобто мені мало знайомому чоловіку ти розказала а рідному брату ні?
К: Тобі я розповіла тому що я відчуваю що ти нормальний і тобі можна довіряти.
Саша обійняв тебе і ви підійшли до автобусу де стояли хлопці.
Я: Ооо нарешті ми думали що ви вже не прийдете.
А: Ну прийшли ж.
В: Ну так ну так, так ще 10 хвилин до від'їзду, так що Кір пішли треба проговорити!
К: Пішли.
Ви відійшли подалі від автобусу і почали говорити.
В: А тобі не здається що це вже занадто!
К: Ти знову починаєш..
В: Я питаю!
К: Відстань від мене.
Ти почала йти але Влад потягнув тебе за руку і ти крикнула.
К: Айй ти шо головою об дерево стикнувся чи що, відпусти!
В цей момент всі хлопці подивилися в вашу сторону.
Шп: А вам не здається що наш Влад трішки не такий як здається?
Ж: Та ну просто брат і сестра сваряться що тут такого?
Ден: Аж на скільки... Я згоден з Шапою.
Н: Да... Друг...
А: Все ж, це сім'я і як нам не було б шкода, що ми можемо зробити це їхні справи.
У вас:
В: Що це було ти тільки перший день а вже обіймаєшся з Михавком, ходиш в обіймах з Андрієвським, і щось не так з Назаром
К: Та ти геть чокнувся, Тараса я обійняла за те що він допоміг мені дойти до лікаря, Сашу я обійняла за те що він вислухав і ми поговорили, а чого НАЗАР ДО МЕНЕ ТАК ДИВНО СТАВИТЬСЯ РОЗБИРАЙСЯ САМ! (ти спеціально викрикнула це щоб усі почули).
Ти почала йти вже в 5 метрах від хлопців ти розвернулася до брата і крикнула—
К: А і ще мені всеодно на те що ти мені висказуєш постійн я буду обійматися з тими з ким ХОЧУ! Хоч з Михавком, хоч з Андрієвським, хоч з Волошиним, тебе це не має хвилювати!
Ти пройшла біля хлопців і сказала.
К: Я піду пішки не хочу ЇХАТИ В ОДНОМУ АВТОБУСІ З НИМ!
Всі стояли в шоці як і сам Влад.
Я: Мда .. дівчинка тільки прийшла а ви вже їй розум запудрили!
Назар побіг за тобою.
Н: Стій... Та почекай ти.
К: Та шо ви хочете всі від мене чому я взагалі згодилась на цю роботу (ти почала плакати).
Хлопець обійняв тебе.
Н: Кір.. я все розумію але куди ти підеш дванадцята ночі!
К: Та мені вже всеодно.
Н: Тихо тихо, все добре давай ми зараз підемо до хлопців і нормально поїдемо в готель.
К: А якщо я скажу ні це щось змінить?
Н: Хах ні.
К:.... ну добре.
Ви пішли до хлопців Влад одразу хотів до тебе підійти.
К: Ні, не підходь до мене.
В: Ти що тут влаштувала перед хлопцями хочеш характер показати?
Я: Влад я звичайно не хочу лізти в ваші справи але це вже занадто.
Ден: Ага!
Т: Я підтримую!
Н: Да братан ти щось трішки розійшовся не на жарт.
Шп: Ми в цьому випадку за Кіру!
В: Клас..
Він зайшов і сів на сидіння.
Ден: Ти не переживай попсихує трохи і перестане.
А: А якщо буде ображати кажи нам ми розберемось!
К: Хах дякую вам.
Ви всі обійнялись і поїхали в готель далі ви розійшлися і лягли спати.