Глава 14: Гра без правил
Дощ заливав вузькі вулиці міста, створюючи калюжі, у яких відбивалися мерехтливі вогні. Тая, Лукас і Альваро сиділи в занедбаному кафе, приховані від випадкових перехожих. Перед ними на столі лежала карта міста та кілька роздруківок, зроблених із даних, які вони дістали з комп'ютера Ортіса.
— Вони почали діяти, — сказала Тая, вказуючи на одну з папок, яку вони відкрили.
На сторінках було описано перелік операцій, що належали одному з найближчих партнерів Кортеса — Армандо Діаса. Діас займався безпосередньою організацією логістики для транспортування наркотиків і зброї через кілька країн.
— Якщо ми вдаримо по ньому, це створить хаос у всій системі, — пояснювала Тая.
— Діас — це інша гра, — відповів Лукас, уважно розглядаючи фото чоловіка, яке вони знайшли. На ньому був темношкірий чоловік у дорогому костюмі з сигарою в руці. Його посмішка віддавала холодним самовдоволенням. — Він значно небезпечніший, ніж Ортіс.
— Небезпечний чи ні, — втрутився Альваро, — ми не можемо зупинитися зараз. Ортіс уже мертвий, і тепер вони знають, що ми не жартуємо. Якщо ми дамо їм час на відновлення, це буде нашою поразкою.
— Тому ми повинні вдарити негайно, — рішуче відповіла Тая.
Полювання на Діаса
Через годину вони вже були в іншому місці — маленькому сховищі на окраїні міста, де вони зберігали спорядження. Тая розклала перед командою карту, на якій позначила останні відомі місця перебування Армандо Діаса.
— Він пересувається часто, — почала вона. — Але зараз перебуває на своєму маєтку в сільській місцевості. Це найкращий час для удару.
— Маєток охороняють не гірше, ніж фортецю, — зазначив Лукас.
— Саме тому ми скористаємося цим проти нього, — відповіла Тая, показуючи план будівлі. — Він звик, що нападати на нього бояться. Ми станемо тими, хто розіб'є його впевненість.
Альваро посміхнувся.
— Виходить, це буде бій, якого він не чекає.
Підготовка до удару
Весь наступний день команда провела, плануючи напад. Вони зібрали все необхідне спорядження: зброю, вибухівку, технічні засоби для зламування системи охорони.
— Тая, ти точно впевнена, що зможеш нейтралізувати сигналізацію? — запитав Лукас, перевіряючи свій пістолет.
— Абсолютно, — відповіла вона. — Системи у них стандартні, хоча й добре захищені. Головне — підійти близько, щоб запустити наш пристрій.
— А що потім? — поцікавився Альваро, запихаючи гранати в рюкзак.
— Потім ми входимо і знищуємо все, — холодно відповіла Тая.
Напад на маєток
Ніч спустилася швидко. Команда підкралася до маєтку Діаса, ховаючись у густій тіні дерев. Величезний будинок здавалося зануреним у тишу, яку порушували лише зрідка голоси охоронців.
— Це виглядає надто спокійно, — прошепотів Альваро.
— Не обманюйся, — відповів Лукас. — Вони тут, просто добре заховані.
Тая підключила свій пристрій до системи охорони через невеликий порт на стіні. Через кілька секунд вона тихо сказала:
— Система вимкнена. Можемо рухатися.
Вони проникли на територію, обережно просуваючись до будівлі.
— На сходах двоє, — прошепотів Альваро, показуючи рукою.
Лукас підкрався ближче і швидко ліквідував їх одним точним ударом ножа.
— Все чисто, — сказав він, махнувши команді.
Вони увійшли в будинок через бічний вхід. Усередині панувала напружена тиша, але Тая знала, що вони йдуть на величезний ризик.
— Ось його кабінет, — показала вона.
Лукас штовхнув двері, і вони увірвалися всередину. Армандо Діас сидів за столом, спокійно попиваючи віскі.
— Ви точно знаєте, як зробити вечір цікавішим, — сказав він, навіть не підводячись.
— Це твій останній вечір, — відповів Лукас, наставляючи на нього пістолет.
— Справді? — Діас посміхнувся і клацнув пальцями.
Двері позаду команди раптово зачинилися, а з сусідніх кімнат з'явилися озброєні охоронці.
— Вітаю у моєму маленькому пеклі, — сказав Діас.
Боротьба за виживання
Перестрілка почалася миттєво. Лукас і Альваро кинулися до укриття, відкриваючи вогонь у відповідь. Тая заховалася за масивний стелаж, швидко набираючи щось на своєму пристрої.
— Що ти робиш? — вигукнув Альваро, прикриваючи її.
— Зламую його систему! — відповіла вона, не припиняючи друкувати.
— У нас немає часу! — крикнув Лукас, збиваючи одного з охоронців.
— Нам потрібні ці дані! — наполягала Тая.
Її руки працювали майже автоматично, поки кулі свистіли над головою. Нарешті на екрані з'явилося повідомлення: "Доступ отримано".
— Готово! — викрикнула вона.
Лукас метнув гранату, яка оглушила ворогів.
— Тепер ми йдемо!
Команда вибігла через задній вихід, залишаючи маєток у хаосі.
Наслідки
Вони сховалися в безпечному місці, запихаючи рюкзаки та оглядаючи свої рани.
— Це було надто близько, — сказав Альваро, перев'язуючи руку.
— Але ми отримали те, що шукали, — відповіла Тая, показуючи флешку.
Лукас подивився на неї.
— Тепер ми маємо розірвати їхню мережу на частини.
Тая кивнула.
— Це ще не кінець, але ми зробили великий крок.
Переломний момент
Серед даних, які вони отримали, були не лише плани транспортування, а й компромат на інших ключових фігур системи. Це відкривало перед ними нові можливості для ударів.
— Вони не очікували, що ми зайдемо так далеко, — сказала Тая, вивчаючи документи.
— Але тепер вони точно підуть за нами, — додав Альваро.
Лукас мовчки дивився у вікно.
— Нехай ідуть, — сказав він. — Ми готові.
Ця ніч стала переломним моментом для них. Вони знали, що війна вступила в нову фазу. І тепер вони були не просто жертвами цієї системи, а її головною загрозою.