повстанці

На сході матері-сонця база повстанців оживала: кожен займався підготовкою до великого зібрання. Я стояла посеред головної зали, готуючи свою промову. Мені треба було донести до них, що ми не можемо більше ховатися в тіні. Ми маємо діяти, як одна команда, якщо хочемо зруйнувати диктат АПКМ.

Коли зійшло сонце, наші брати й сестри зібралися у великій залі. Я вийшла вперед, поглядаючи на обличчя тих, хто мені вірив.

Ми більше не будемо жертвами! - мій голос лунав рішуче, але десь глибоко всередині я нервувала. - Повстанці завжди були символом свободи. І сьогодні я пропоную вам не ховатися, а піднятися разом! Разом ми зможемо протистояти тим, хто хоче зламати нас!

Коли я закінчила, зал вибухнув оваціями, але раптом загорілися сигнали тривоги. Ми почули звуки наближення корабля.

Автоботи! - вигукнув Вальдор, його оптика звузилася. - Як вони знайшли нас?!

Розійтися! Готуйтесь до оборони! - віддала я наказ, а потім побігла до головного входу, щоб з'ясувати, хто саме прибув.

Двері повільно відчинилися, і я побачила трьох постатей. На чолі стояла Алітор. Її вираз обличчя змінювався від шоку до розгубленості. Позаду неї була Лі - моя подруга з автоботів, а третя... третя була Кері, сестра Мегатрона. Вона дивилася на мене зі складною гамою емоцій.

Ася?! - вигукнула Алітор, її голос був сповнений сумніву й водночас обурення.

Я стиснула кулаки, змушуючи себе виглядати спокійною.

Що ви тут робите? - запитала я холодно.

Це ми маємо запитати, - відповіла Лі, підходячи ближче. - Ти... з повстанцями?

Кері мовчки дивилася на мене, а потім тихо сказала:

Ми прийшли за тобою, Ася.

Мене вигнали з автоботів, - нагадала я їм, дивлячись в очі кожному. - А тепер я частина чогось більшого. І я не збираюся знову просити їхнього схвалення.

Алітор крокнула вперед, її голос був м'яким:

Ми не знали, що Магнус вчинив це з тобою...

Але ви знали про раду автоботів, - перебила я її. - І все одно дозволили їм вирішувати мою долю!

Поки ми говорили, повстанці зібралися навколо нас. Їхні погляди були насторожені, деякі навіть агресивні. Вальдор підійшов до мене і прошепотів:

Що робити з ними?

Я на мить задумалася, перш ніж сказати:

Вони не вороги. Зараз не час для бою.

Кері зробила ще один крок до мене, але Вальдор перекрив їй шлях.

Якщо хочете говорити, говоріть швидко, - мовив він. - Бо ми не маємо часу на автоботські ігри.

Ася, повертайся з нами, - спробувала переконати Лі. - Це не твій шлях.

Я похитала шоломом.

Це тепер мій дім. Якщо ви хочете миру, допоможіть нам. Якщо ні, тоді забирайтеся.

Кері опустила голову, здається, її мучила провина. Алітор і Лі переглянулися, але жодна з них не знала, що сказати.

Ми повернемося, - кинула нарешті Алітор, перш ніж вони розвернулися й пішли.

Коли двері зачинилися, я обернулася до повстанців.

Це лише початок. Ми повинні бути готові до того, що нас чекає.

Їхні голоси знову заповнили зал, але цього разу вони звучали впевнено. Ми були разом.

Далі буде