#19
- Майбутньому керівнику цієї фірми 1 рік і 3 місяці.- гордо промовив тато. Ну навіііщооо?！Хто його за язика тягнув.
- Добре тату, я вже піду, Влад спатки хоче.- я вже хотіла йти, але тато заперечив.
- Доню, я завжди вечеряю з партнерами, щоб краже з ними познайомитись. Максим Володимирович, якщо у вас буде час, ми можемо сьогодні повечеряти?- ну татууу.
- Так, звичайно！-Макс хитро мені посміхнувся.- Де і о котрій годині?
- В якому готелі ви зупинились?
- Я тут живу- що він ТІЛЬКИ ЩО СКАЗАВ?- Вже рік, керую фірмою в Англії
- Ресторан Grand о 19:00, не запізнюйтесь.- я розвернулася і швидко сівши в авто поїхала.
Вклавши Владика спати я взялася за вибір сукні на вечір. До мене зайшла Ліза. Я їй все розказала. Сказати, що вона була в шоці- нічого не сказати. Вона допомогла мені з сукнею, зачіскою і мейком.
Я дуже довго обирала сукню, але зупинилась на цій
Хай сидить і слюньки пускає. Раптом в мене задзвонив телефон. Телефонував тато.
- Алло
- Алло доню, я сьогодні не зможу прийти на вечерю, тому підеш сама
- Тату, давай наступного разу будеш мене запитувати, перед тим, як таке пропонувати?
- Добре доню, я зайнятий, тому бувай
Ну супер. Я буду одна вечеряти зі своїм колишнім, який мене з розуму зводить лише поглядом, та ще й в ресторані готелю. Чорт тебе побери Фролов！Ай, я всеодно не повинна піддатись його спокусливому голосу, його манячим очам, його ніжним поцілун...ТАК СТОПЕ！НІКА ВКЛЮЧИ МОЗОК！ПРО ЩО Я ВЗАГАЛІ ДУМАЮ? Все, заспокоїлись, і сіли в таксі. З Владом залишилась Ліза. Влад вже полюбив її.
Ось я біля ресторану. Оглядаюсь і бачу Макса. Який же він гарний...фу фу фу Ніка, таке думати.
- Привіт
- Ну привіт
- Твій тато зателефонував і повідомив, що не зможе сьогодні
- Мене вже порадували
- Чудово виглядаєш
- Дякую- я сіла за стіл.- Я не знаю, що тато обговорює на таких вечерях, тому я взагалі не бачу ніякого сенсу
- А я бачу. Ми нарешті зможемо поговорити про нас
- Про яких нас? Є ти, є я, нас не має.
- Ми завжди були, є і будемо. Я дуже сильно тебе кохаю. Я впевнений, що ти теж. А ще я дуже сильно тебе хочу. За два роки я скучив за тобою. Я досі жалію, що поїхав тоді в Німеччину, залишивши тебе
- А я досі жалію, що вижила тоді- я пробубніла собі під ніс, але цей гівнюк почув.
- В сенсі вижила? Що ти хотіла з собою зробити?
- Померти хотіла, придурок, через тебе. Я дня не уявляла без тебе, а ти так просто взяв і звалив при першій же можливості від мене. Якби не Влад, я б можливо повторила б спробу самогубства
- Ти що з глузду з'їхала?........Влад мій син?
- З чого ти взяв?
- Він моя копія. Я відразу зрозумів, а коли дізнався його вік впевнився. Я хочу побачитись з сином
- А я не хочу, щоб він тебе бачив
- Тобто він все-таки мій син? Ти не заперечуєш
- Так, може він і твій син, але ти його не побачиш і на цьому крапка
Я вже хотіла йти, але він схопив мене за руку і прижав до себе.
- Пішли потанцюєм
- Відчепись- я почала вириватись, але він сильно обійняв мою талію і зжав руку
- Тссс, боляче
- Не намагайся вирватись
Ми протанцювали танець, я трохи охолола. Ми сіли. Наше замовлення вже принесли.
- Я дуже сильно тебе хочу, і я знаю, що ти хочеш мене, али ти цього не признаєш- він нагло посміхнувся.
- Мрій- він раптом взяв мене за руку.
- Ти коли мене хотіла я помічав, що в тебе сильно пітніли руки. Ти мене хочеш, і я це знаю
- Нічого подібного, а руки в мене спітніли тому, що тут жарко. Ну все, мені пора. Рахунок будь ласка
- Не вигадуй, я сам оплачу
- Не треба
- Треба
Макс розплатився і ми пішли до ліфту. Так, саме до ліфту. Ресторан знаходився на два поверхи під землею. В ліфті окрім нас нікого не було. Все, це срака.
- Ти їдь, а я наступним заходом
- Ти боїшся, що не зможеш стримати своє бажання?
- Нічого я не боюсь. Але знаючи тебе краще перестрахуватись
- Боїшся
- Не боюсь
- Боїшся- я плюнула й зайшла в ліфт. Двері закрились.
- Не бою....- Макс поцілував мене. Я спочатку виривалась, била його, але коли він вкусив мене за плече, я не стрималась і притягнувши його до себе поцілувала. Через поцілунок я відчула, що він посміхається. Раптом він нажав якусь другу кнопку в ліфті. Я не звернула увагу. Я хотіла Макса відколи він поїхав, і нарешті отримаю бажане...