Несумісні акорди
Я подивилася на ноти, а потім на Макса і насупилась, чому саме він, це повинен бути хто завгодно, але ж не він.
- Крихітко щось не так? Не дивись на мене так ніби хочеш мене вбити
- Саме це я і хочу зробити. Ну чому саме ти!
- Хей полегше, я сам цьому не радий і тобі треба смиритися з цим
Я знову подивилася на ноти, та взявши гітару стала шукати акорди. Я відчувала на собі його погляд, що бісило.
- Досить на мене так дивитися
- Я просто дивлюся нічого такого, чому сразу грубити мені
Він подивився в ноти і підійшов до мене
- Ти гратемеш перший куплет, потім я а потім разом, ти с цим згодна крихітко?
- Прекрати мене так називати, в мене є ім'я якщо забув
- Ні не забув, але мені подобаєтся дивитися на те, як ти від цього бісися це так мило
Я ніколи його не розуміла і не збиралася, на протязі двух років він мене називає "крихіткою". Так йому подобаєтся те що я з цього злюсь.
Через деякий час я закінчила грати і подивившись на Макса я замітила, що він став чимось незадоволеним
- Ти жахливо зіграла
- Що? - я не сильно але була трохи здивована, він говорив це спокійно і без усмішки.
- Що чула, ти спочатку грала добре але потім перескочила один ряд, сама того не помічаючи стала грати трохи гучніше. Почни стримувати думки і зосередься на музиці
- Як ти взагалі це помітив?
- Я не літаю в думках як деякі, давай заново - було видно що він говорив це просто, без ніякого натяку на знущання.
Я перевела взгляд на ноті та почала грати знову. Коли я знову дограла йому видно сподобалось це, вперше я побачила на ньому посмішку саму звичайну
- От і гарно, думаю наступний раз зіграймо післязавтра
- Але ж фестиваль через місяць, ти думаєш, що ми встигнем це все вивчити
- Звісно крихітко не хвилюйся - він подивився на час на своєму телефоні - А тепер по домам, до наступної репетиції крихітко бувай.
Я не встигла нічого зрозуміти як його вже не було в кабінеті, зібравши свої речі я теж вийшла зі школи. Йдучи по дорозі я згадала, що до нас прийдуть тітка зі своїм сином, як би я цього не хотіла але повернутися додому все ж потрібно.
Выдкривши двері в свою кімнату я помітила на моєму ліжку Дерека.
- Якого біса ти тут? Ти повинен бути з іншими
- О янголе а ось і ти0 я тебе вже зачікався, це в тебе гітара?
- Ти, що сліпий, звісно це гітара, не гвинтівка ж - я поклала гітару біля стола.
- Як же я давно тебе не бачив, я так сумував по цим зеленим очам і цим русявим волоссям.
- А я по тобі ніяк не сумувала, хотіла щоб ти здох скоріше.
- Янголе ти як завжди груба зі мною, мені це подобається.
- Не думала що ти садист, мене мало хто видержує.
Я глянула на нього и насупилася вказала на двері щоб він вийшов і він це зробив, але коли він виходив встиг шльопнути мене по задниці.