Частина 2-а.Зустріч Віки з гномом і пригоди з ним.
Після того, як дівчинка побачила гнома, вона почала з ним розмовляти.
Віка: - Привіт! А ти хто?
Гном(Мишко):-Привіт! Меня звати Мишко.
Віканіка: -Приємнотися .Мене звати Віка. Давай дружити?
Гном(Мишко):-Мені так приємно познайомитися із такою дівчиною як ти. Так ,звісно ,ми будемо дружити завжди та підтримувати одинін одному.
Віка: - Ходімо погуляємо та знайомимося поближче ? Ти не проти?
Гном(Мишко): Ні не проти звісно давай.
Не довго чекаючи наші друзі пішли в парк на прогулянку. Вони спілкувалися, їли морозиво та навіть каталися на різних атракціонах. Але тут гномик запропонував трохи поподорожувати.
Дівчинка запитала:
- А куди саме?
Мишко відповідає:
- В одну дуже цікаву країну.
Віці було дуже складно здогадатися куди саме вони будуть мандрувати, але все таки вони вирушили у подорож.
Коли друзі прибули на місце дівчинка помітила табличку "Диво-світ" ,їй здалося, що ця табличка означає назву міста в яке вони приїхали. Так і було ,це місто яке називалося Диво-світ поки друзі ходили по місту вони були задоволені подорожжю . Саме там гномик роповідав Віці дуже багато про це місто. Вони ходили та розмовляли, сміялися, веселилися.
Мишко розповідає про те, що в цьому місці є один чарівний будинок, у якому можна побачити безліч різноманітних речей. А ще в будинку можна загадувати бажання і вони збуваються, як тільки спробуєшся цього досягнення.
Поки наші друзі перебувають у цьому місті Віка вирішила відвідати ту будівлю та загадати бажання. Дівчинка прийшла до цього будинку вона зайшла у маленькій , але простору кімнаті та почала загадувати бажання.
вона сказала:
-Я хочу, щоб я залишилася тут жити тому, що тут мене не примушують прибирати та мити посуд.
Вона сказала це вголос , але вона забула, що не можна говорити вголос, воно тоді не збудеться.
Вони знайшли будиночок у чому вирішили переночувати. Коли вони лягли гномик заснув а ось дівчинка ні. Вона згадувала моменти за день. Їй сподобався пекарня, тому що вони відвідали та купили дві булочки, Мишко собі взяв булочку з вишнею , Віка взяла з ягодами .Коли дівчинка її скуштувала, вона їй дуже сподобалася, тому що там були: півниця, малина, чорна та трохи шовковиці - це її улюблені ягоди . А ось Мшкові не зовсім не сподобалися його булочка тому, що в ній було багато вищого з кісточками, які потрібно було викинути .Йому потрапили кісточки саме тоді, коли в нього не було порядку смітника куди він міг викинути кісточки. Йому доводилося скидати їх у торбинку, а потім він вікинув і торбинку тому, що вона була не в дуже хорошому стані і кісточки. Коли вони гуляли по місту, вони знали магазин із цукерками та звяли собі по льодянику в образі півника. Та ще вони взяли два льодяника мамі та татові. Дівчинка не хотіла залишити місто, адже воно таке гарне та комфортне.
На наступний день гномик їй говорити:
- Ух, на жаль, нам потрібно не розслабитися в нас через двадцять хвилинний автобус додому.
Віка дуже здивувалась , але так як був ранок вона ще була заспана та не зовсім розуміла, що мямлить гномик.
вона сказала:
- Можеш повторити тому, що я пропустила те, що ти сказав.
Гномик говорити:
-Говорю не розлабляйся в нас через дев'ятнадцять хвилин автобус додому.
На цій розі дівчинка вже почула що сказав її друг. Вона його спитала?
- Хіба ми не залишимося в цьому чудовому та чарівному місті?
-Ні ти що, я вже замовив місця у автобус.
Дівчинка дуже розчарувалась тому, що вона дуже надіялася, що її бажання збудеться. Потім дівчинка здогадалася, що її бажання промовила у голосі того, що воно й не збулося.