уезжай

і всі твої вірші тепер про війну.

про те, як буває втрачаєш надію.
світає – на підвіконні бачив весну,
та через хвилину майорить кінець літа.

згадуєш – і сумно. в що віримо ми? у бога – марня. як би був, то не з нами. так боляче, мов прогризли дірки щури й пацюки в моїх грудях – не полатати.

від вибухів часто здригаються вікна, та я, напевно, здригаюсь частіше. знаєш, нам сьогодні було б варто випити... і так уже протягом декількох місяців.

і всі мої вірші тепер про війну. і тліє надія на те, що скінчиться. дивись, вже ось-ось і буде весна

нова.

не треба журитися.

12.08.2022