"Вірші забутого поета"

Мої янголятка давно вже померли
Вони назавжди потерпіли фіаско
І подумки всі висотою з Говерлу
Мої янголятка не втрапили в казку
Мої янголятки були.Їх не стало.
А їх плекала сама й берегла
Було янголятко- тепер чортенятко
А ти й не помітиш.Відмінності мла.
Тебе я любила,тобою творила
Й завжди мої янголи гріли тебе
Але ти подумав,що я розлюбила
І я розбивалась о мертве кільце
І руки мої охолонули зовсім
Мою теплоту ти з собою забрав
Чи вже розлюбила,а може і досі
А може і ти ще любов'ю палав
Та ні...померещилось. Дивне видіння.
Це тільки омана і подумок хмар
Тобі не потрібна,любов нероздільна
А гірше коли із брехні та оман