"Вірші забутого поета"

ти потужно чекаєш зими
завірюха -для тебе стабільність
сніжним комом спокутує сни
альдегіду повітряна свіжість
ти шукав вже повсюду її
цей повітряний холод й туман
сповивав снігом край той душі
що терпіла свій самообман
Ти блукав,часом, дуже нестерпно
І просив повернути ті сни
А по ділу, якщо відверто,
то насправді ,зимою був ти