La

Мій розум розвіяний
Як гілля на ріці розкиданий
З поміж ненависті й гніву
Впала надія, піднялася віра

Моє серце завмерло
Огорнуте болем
Швидко закам'яніло
Завіяне жалем

Вигнали із раю
У пекло не пустили
Війна без кінця і краю
Саме тут нас залишили

Без виправдання ці дії
Намокли від сліз дитячі вії
На пероні матері та діти
Переживання свої не знали куди подіти

В очах я бачив страх
Від вибухів міни той жах
Між коліями розминулись долі
Одні подалі, одні в неволі

Сирени приглушені піснями волі
В єдиній шерензі кожен стоїть
Не бажали ми такої долі
При єдиній молитві кожен сидить